{:uk}«Вишукані десерти братів Шевченко» – місце солодких мрій у Кракові{:}{:en}”Exquisite desserts of the brothers Shevchenko” – a place of sweet dreams in Krakow{:}

{:uk}

25 грудня 2015 року недалеко від серця Кракова, на Клепарському ринку, відкрилася маленька цукерня, яку створили власноруч двоє братів – Роман і Сергій Шевченки. Своє дітище вони назвали – «Вишукані десерти братів Шевченко», і вирішили, що їхньою спеціалізацією стануть десерти преміум-класу, бо саме таких солодощів у Кракові ще немає.

За короткий, як для такого бізнесу, час цукерня стала популярна не лише серед відвідувачів (поляків, а також українців, білорусів, росіян, які живуть у Кракові), але й серед кулінарних критиків, які високо оцінили вміння українських кухарів-кондитерів. Спілкуючись із молодшим братом – Сергієм Шевченко, ми дізналися про їхній шлях до виготовлення солодощів, переїзд до Кракова та про плани на майбутнє.

Сергію, як ви з братом зацікавилися виготовленням десертів і солодощів?

Наша мама – відомий у Дніпрі кулінар, отже можна сказати – це сімейне. Як то кажуть, «увійшло в нас з молоком». Спочатку Роман (ред. – Роман Шевченко, брат Сергія) почав працювати з десертами, а потім я. Наш шлях до десертів пройшов через вивчення всіх інших видів кулінарії, бо я вважаю, що справжній повар має вміти робити все. Пригода з десертами в Польщі розпочалася з дослідження ринку кулінарії, щоб дізнатися, на що є попит і чим можна вразити й зацікавити людей. Виявилося, сфера солодощів тут досить бідна порівняно з тим, що ми звикли вважати за хороші десерти. Ми з братом до нашої кулінарної справи намагаємося привносити все найкраще з французької, італійської, іспанської і, звичайно, української кухні. Хочеться, щоб наші десерти були особливими, виглядали як ювелірні прикраси на поличці. Десерти – це те, що часто стає підсумком під час прийому їжі, це як печатка, під якою ставиш підпис – смачно тобі було чи ні. У деяких країнах сніданок розпочинають з десерту. Тому ми і взяли за відправну точку саме їх. Подивимося, що буде далі. А потім організуємо щось більше, бо є цікаві ідеї відкрити в Польщі щось сімейне.

А чому Польща?

Бо Польща ближче до України і географічно, і за духом. До того ж, коли з’явилася ідея переїзду за кордон, знайомі нам порадили: «Поїдьте в Польщу. Чому б вам не спробувати відкрити там свою справу? Існують навіть організації, які допомагають це зробити». Ми з самого початку знали, що наш переїзд буде саме до Кракова. Можливо, тому що, наприклад, Варшава – це більш амбітне місто, там уже є цукерні подібного класу. До того ж Краків – дуже приємне й гостинне місце.

Приїхати сюди та відкрити бізнес нам допомагали посередники.  Звичайно, з перспективи часу я розумію, що ми могли б все зробити самостійно й зекономити гроші, але ми ще не мали досвіду й тоді не було когось, хто підказав би. Тепер, якщо хтось із наших друзів чи знайомих хоче переїхати, ми охоче допомагаємо.

Чи є складності відкриття й ведення бізнесу в Польщі?

Особисто для мене ведення бізнесу – це взагалі щось нове, бо в Україні я працював кухарем на інших. Звичайно, є перешкоди, які долають усі, хто хоче відкрити власну справу. Але все ж у Польщі все більш лояльно, більш відкрито, бо ти, відкриваючи бізнес, створюєш нові робочі місця.

Чи ви навчалися на кухаря десь ще,  крім України?

Особисто я, крім України, ніде не навчався. Працював у різних містах, у різних ресторанах. Але мій брат їздив у США, щоб здобути більше досвіду. А найбільший і найскладніший досвід він отримав, коли працював півроку без вихідних на лайнері. Там був величезний обсяг приготування десертів. Після повернення до України брат влаштувався на роботу в ресторан саме як кондитер, а я до нього долучився трішки пізніше. Ми разом працювали в нашій кулінарній школі «Фартук», відкритій Романом у Дніпрі; я допомагав у приготуванні десертів для кав’ярень, на дні народження тощо.

У нас працює молодий хлопець і стажується дівчина. Обоє – поляки. Я дуже люблю, коли до нас приходять люди, які хочуть чогось навчитися і їх цікавить сам процес, а не коли ціллю стають виключно гроші. Вони є додатковим бонусом за якісно виконану роботу. Але в людини має бути бажання готувати, щоб їй це було цікаво й приємно.

Що ви робите для розвитку вашого бізнесу?

Ми беремо участь у різноманітних заходах, стараємося бути відкритими до співпраці. На початку також рекламувалися, але зараз так активно цим не займаємося. У нас дуже добре йде реклама за рахунок сарафанного радіо, коли знайомі радять знайомим. Ми навіть із закордону так отримуємо клієнтів. Це не дуже часті замовлення, але цільові. Вчора, наприклад, у нас замовили 50 великих десертів хлопці з Нідерландів. Тож обороти вже починають зростати.

А який він, ваш клієнт?

До нас приходять ті, хто шукає чогось незвичайного, смачного, легкого, ті, хто готовий заплатити за задоволення. Звичайних магазинів і кав’ярень із солодощами багато, але якщо ти хочеш щось нетрадиційне – це до нас. Я зауважив, що кожен із гостей знаходить щось своє. Хтось вподобав м’ятний десерт, хтось – лавандовий і т. д. На кожен виріб у нас є свій клієнт. Великі замовлення в основному роблять великі компанії на корпоративні заходи, і це зазвичай багаторазова співпраця. Українці частіше замовляють торт «Наполеон» або «Медовик», бо сумують за ними, хоча не відмовляють собі і в тому, аби спробувати щось новеньке. Поляки в цьому плані також близькі до нас, тим паче, що ми зараз стали популярні в Кракові. Про нас знають і нас люблять, тому є багато замовлень від поляків на традиційні польські свята, перше причастя та інші.

Яка різниця між польським та українським клієнтом?

Український клієнт часто приїздить зі своїми амбіціями, а краків’яни, незалежно від того, скільки в них грошей у гаманці, більш спокійні та привітні. Звичайно, я говорю зараз не про всіх українців, але наших завжди побачиш здалека (сміється). Що ж до того, хто приходить до нас, то співвідношення приблизно 60/40, де 60% – це поляки (та іноземці), а 40% – українці. Інколи приходиш на роботу – і складається враження, що ти нікуди не виїжджав, а буває, що приходять тільки поляки або англомовні туристи.

Звідки ви черпаєте натхнення для створення десертів?

Кожен наш десерт – це творіння, які пройшли через наші руки. Ми інколи самі пробуємо і не віримо, що нам вдалося створити щось настільки смачне. Можливо, тому що робимо це від душі та з любов’ю. Ми отримуємо натхнення від людей. Коли бачиш, що хтось із великим задоволенням їсть те, що ти створив власноруч, – це заряджає енергією.

Хочу відкрити таємницю: скоро в нас з’явиться новий десерт – «Морозиво Анни Павлової». Це буде неймовірне поєднання малини, полуниці та банану. Його вже спробували наші знайомі-дегустатори й оцінили дуже високо. Це буде оригінальний десерт, який можна з’їсти на місці або взяти з собою. Сподіваюся, він стане приємним і смачним літнім відкриттям.

Як би Ви описали Україну, якби вона була десертом з Вашого меню?

Важко сказати. Це і «Наполеон», і «Медовик», і «Київський» – все разом. Своєрідна, з характером. Це – родзинка з вишенькою!

А в порівнянні, який тоді на смак Краків?

Краків більш спокійний і поміркований. Це шоколадний чіз-кейк, саме так я б його описав. Він не надто ситний, але колоритний і поєднує в собі різні смаки – це і шоколад, і голубика, і ром. Саме такий для мене Краків: він оригінальний, різносторонній і кожного дня дивує своєю чарівністю.

Чи Ви знайшли вже для себе рецепт успіху в Польщі?

Про це можна буде поговорити не сьогодні й не завтра – може, через рік. Пройшло ще надто мало часу від моменту відкриття. Ми вже маємо певну популярність, дякуючи знайомим, рекламі, але це ще тільки початок. Час становлення бізнесу – 3–4 роки, щоб справа почала приносити відповідну реакцію. На сьогоднішній день ми ще не маємо такої відповіді, яку б хотілося отримувати. Поки що ми свою дитину ще підтримуємо, ведемо, стараємося, щоб вона росла. За нашим рецептом – на успіх ще треба почекати, ми його ще готуємо.

А яка Ваша мрія?

Я вже зараз мрію про пісок і пляж, відпочити на морі, бо вже давно його не бачив. Мрію також вирушити в навколосвітню подорож. Спробувати кулінарні шедеври тієї країни, в яку ти приїздиш, відчути її колорит: наприклад, омари чи лангусти в Іспанії і хороше пиво, побачити Марокко. Хочеться реалізувати таку поїздку. На жаль, я знаю точно, що в Україні пересічній працюючій людині  важко виїхати навіть до Єгипту чи Туреччини, не кажучи про інші країни. А з Польщі це зробити набагато легше. Тут відкривається більше можливостей.

Що, на Вашу думку, треба зробити в Україні, щоб досягти рівня Польщі?

В Україні все почне змінюватися, коли люди заспокояться й перестануть бути злі на те, що відбувається навколо. Коли кожен буде впевнений у наступному дні та зможе  задовольнити свої основні потреби, все в нашій державі стане на свої місця.{:}{:en}

On December 25, 2015, near the heart of Krakow, on the Cleparcy market, a little sweetshop was opened, which was created by his two brothers – Roman and Sergei Shevchenko. They named their child “Exquisite desserts of the brothers Shevchenko”, and decided that their specialization would be premium-class desserts, because there are no such sweets in Krakow.

For a short time, as for such a business, the time of the jacket became popular not only among visitors (Poles, as well as Ukrainians, Belarusians, Russians who live in Krakow), but also among culinary critics who highly appreciated the skills of Ukrainian chefs-confectioners. By talking to our younger brother, Sergei Shevchenko, we learned about their way to making sweets, moving to Krakow and plans for the future.

Sergey, how are you and your brother interested in the manufacture of desserts and sweets?

Our mother is a cookie known in the Dnieper, so we can say it is family. As they say, “we got milk with us”. Originally Roman (ed. – Roman Shevchenko, brother of Sergey) began to work with desserts, and then I. Our way to desserts was through the study of all other types of cooking, because I believe that the true cook should be able to do everything. An adventure with desserts in Poland began with the study of the culinary market to find out what is in demand and what can be impressed and interested in people. It turned out that the scope of sweets here is quite poor compared to the fact that we are accustomed to consider good desserts. My brother and I try our best to bring the best of French, Italian, Spanish and of course Ukrainian cuisine. It would be desirable that our desserts were special, looked like jewelry on the shelf. Desserts are something that often comes to the conclusion when eating, it’s like a seal, under which you put the signature – whether you were tasty or not. In some countries, breakfast starts with dessert. Therefore, we took the starting point for them. Let’s see what will happen next. And then we will organize something more, because there are interesting ideas to open something in Poland in family.

And why Poland?

Because Poland is closer to Ukraine both geographically and spiritually. In addition, when there was the idea of ​​moving abroad, the following were advised to us: “Go to Poland. Why do not you try to open your business there? There are even organizations that help to do this “. From the very beginning, we knew that our move would be to Krakow. Probably because, for example, Warsaw is a more ambitious city, there already there are candies of this kind. In addition, Krakow is a very pleasant and welcoming place.

Mediators helped us come here and open a business. Of course, from the perspective of time, I realize that we could do everything on our own and save money, but we had no experience yet, and then there was no one who would have suggested. Now, if one of our friends or acquaintances wants to move, we’re happy to help.

Is there any difficulty opening and doing business in Poland?

Personally, for me, doing business is generally something new, because in Ukraine I worked as a cook for others. Of course, there are obstacles encountered by anyone who wants to open their own business. But in Poland, more and more loyally, more openly, because you, creating business, create new jobs.

Did you study for a cook somewhere else, except for Ukraine?

Personally, I, in addition to Ukraine, has never studied. Worked in different cities, in different restaurants. But my brother traveled to the United States to gain more experience. He got the biggest and most difficult experience when he worked six months without a weekend on a liner. There was a huge amount of dessert cooking. Upon returning to Ukraine, a brother got to work in a restaurant just like a confectioner, and I joined him a little later. We worked together in our culinary school “Appreciation”, opened by Roman in the Dnieper; I helped in making desserts for coffee houses, at birthday, and so on.

We have a young boy and an experienced girl. Both are Poles. I really love when people come to us who want to learn something and they are interested in the process itself, and not when the goal is exclusively money. They are an additional bonus for quality work. But the person should be prepared to cook so that it was interesting and enjoyable for her.

What do you do to grow your business?

We take part in various activities, we try to be open to cooperation. At the beginning, they were also advertised, but now so actively do not deal with it. We have very good advertising at the expense of a sarafan radio, when friends are advised to acquaintances. We get clients from abroad as well. These are not very frequent orders, but targeted. Yesterday, for example, we ordered 50 great dessert boys from the Netherlands. So the speed is already beginning to grow.

And what is it, your client?

Those who are looking for something extraordinary, delicious, easy, those who are ready to pay for pleasure come to us. There are plenty of ordinary shops and coffee shops with sweets, but if you want something unconventional, it’s up to us. I noticed that each of the guests finds something of his own. Someone liked mint dessert, someone – lavender, etc. For each product we have our own customer. Big orders are mostly made by big companies for corporate events, and this is usually a multiplier collaboration. Ukrainians are more likely to order a cake “Napoleon” or “Medovik”, because they are sad for them, although they do not refuse themselves to try something new. Poles in this regard are also close to us, especially since we have now become popular in Krakow. We know about us and love us, so there are many orders from the Poles to the traditional Polish holidays, the first communion, and others.

What is the difference between a Polish and a Ukrainian client?

Ukrainian clients often come with their ambitions, and the Cracow people, no matter how much money they have in their wallets, are more calm and friendly. Of course, I’m not talking about all Ukrainians now, but we will always see you from afar (laughs). As for the one who comes to us, the ratio is approximately 60/40, where 60% are Poles (and foreigners), and 40% are Ukrainians. Sometimes you come to work – and it seems that you have not left anywhere, but it happens that only Poles or English-speaking tourists come.

Where do you get inspiration from creating desserts?

Each of our desserts is a creation that has gone through our hands. We sometimes try ourselves and do not believe that we managed to create something so tasty. Maybe because we do it from the soul and with love. We get inspiration from people. When you see that someone with great pleasure eats what you created yourself – it’s charging with energy.

I want to discover the secret: soon we will have a new dessert – “Ice Cream Anna Pavlova”. This will be an incredible combination of raspberries, strawberries and banana. It has already been tried by our familiar tasters and appreciated very high. This will be an original dessert that you can eat on the spot or take with you. Hope it will become a pleasant and delicious summer discovery.

How would you describe Ukraine if it was a dessert from your menu?

Hard to say. This is both “Napoleon”, “Medovik” and “Kievsky” – all together. Peculiar, with character. This is a raisin with a cherry!

And in comparison, what then to taste Krakow?

Cracow is more calm and moderate. This is a chocolate cheesecake, that’s how I would describe it. It is not too rich, but colorful and combines different tastes – it’s chocolate, blueberry, and rum. This is exactly the same for me Krakow: it is original, versatile and every day amazing with its charm.

Have you found a recipe for success in Poland?

You can talk about it today and not tomorrow – maybe a year later. It’s been too little time since the opening. We already have some popularity, thanks to friends, advertising, but it’s just the beginning. The time for business to start – 3-4 years, so that the case began to bring the corresponding reaction. To date, we still do not have the answer we would like to receive. So far, we still support our child, keep it, try to grow it. According to our recipe – we still have to wait for success, we are still preparing it.

What is your dream?

I already dream of sand and a beach, having a rest at sea because I have not seen it for a long time. I also dream of going on a round-the-world trip. Try the culinary masterpieces of the country you come to, feel its color: for example, lobster or lobster in Spain and a good beer, see Morocco. I want to realize such a trip. Unfortunately, I know for sure that it is difficult for an average working person in Ukraine to leave for Egypt or Turkey, not to mention other countries. And from Poland it’s much easier to do. There are more opportunities here.

What, in your opinion, should be done in Ukraine to reach the level of Poland?

In Ukraine, everything will start to change when people calm down and cease to be angry at what’s going on around. When everyone is sure about the next day and can meet their basic needs, everything in our state will be in place.{:}