Через 5-10 років планета може стати пустелею. 5 млрд людей буде купувати воду.

На які потреби витрачають найбільше води

Наразі щорічно людство споживає приблизно 4 тисячі 600 кілометрів кубічних на рік, проте за 30 років цей попит зросте на чверть, повідомляється в доповіді, яка була представлена на 8-му Всесвітньому форумі з водних ресурсів у Бразилії.

Зараз найбільше води забирає сільське господарство, здебільшого для зрошення – близько 70%. На індустріальне виробництво йде приблизно 20%, на домашні потреби – лише 10%. Експерти називають найбільшою проблемою забруднення водойм, через що використовувати й надалі воду з них стане неможливо для населення планети, що постійно зростає.

Як планують економити воду

Світ уже розпочав думати про те, як можна поліпшити ситуацію та попередити в майбутньому конфлікти, пов’язані з водними ресурсами. Дослідники пропонують не обмежуватися лише будівництвом очисних споруд та зрошувальних каналів. Вчені наполягають на збільшення площі лісів, покращенні якості ґрунту та використанні дощової води. Такі методи дозволяють на 20% підвищити продуктивність сільського господарства.

Екологічні проекти також ефективні в умовах міст. Наприклад, сади на дахах, вкриті рослинністю стіни, резервуари для дощової води та її подальше використання успішно застосовуються у різних країнах світу. У Нью-Йорку з 1990-х років захищають річкові басейни, що дозволяє щорічно економити 300 млн доларів на очищенні води. У Китаї в найближчі роки запустять 16 пілотних проектів під назвою “міста-губки”. Вони дозволять використовувати до 70% дощової води. Важливу роль відіграють і водно-болотні угіддя. Вони покривають лише трохи понад 2% поверхні планети, проте добре фільтрують пестициди та токсичні відходи від промисловості. Вони затримують близько 60% металів у воді. У деяких країнах, у тому числі й в Україні, створюють штучні водно-болотні угіддя для очищення стічних вод.

Наскільки забезпечена водою Україна

Україна у забезпеченні ресурсами за обсягом запасів прісної води на одну людину серед 195 країн посідає 111-те місце, розповіла Радіо НВ голова Державного агентства водних ресурсів Ірина Овчаренко. Найбільше ризику щодо браку води є в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Навіть зараз у центрі та на півночі Одещини частина населених пунктів користується привезеною водою. Ситуація в цьому регіоні за прогнозами не поліпшиться. На якість води у країні дуже впливає скидання неочищенних стоків у водойми. Так, наприклад, щорічно скидається близько 5 млрд кубічних метрів стоків прямо у поверхневі водні об’єкти, неочищенних стічних вод щорічно скидається близько 1 мільярда кубічних метрів, що погіршує якість води. Нині Держагенство змінює самі принципи управління водними ресурсами, розповіла Ірина Овчаренко.

Навіть зараз у центрі та на півночі Одещини частина населених пунктів користується привезеною водою

“Це реформування системи моніторингу якості поверхневих вод. Друге – ми переходимо від адміністративно-територіального принципу управління водними ресурсами до басейного. Тобто написання планів управління річковим басейном. Не вирішення лише локальних проблем в адмінмежах, що, в принципі, не вирішується, а по всьому стволу річки буде вирішуватись комплексно проблематика, починаючи від забруднюючих речовин, які скидаються, до проведення гідрологічних заходів з оздоровлення річки”, – пояснила вона.

Невтішні перспективи

Ситуацію з водою в Україні можна оцінювати двояко, заявив Радіо НВ директор Інституту водних проблем та меліорації Михайло Ромащенко. Так, за запасами прісних, поверхневих та підземних вод Україна займає друге місце з кінця у Європі і є малозабезпеченою водою країною. З іншого боку, у нас є каскади водосховищ на Дніпрі та інших річках і наразі в державі акумулюється достатня кількість води – якщо у 1991 році на різні потреби йшло щорічно близько 30 кубічних кілометрів води, то зараз споживання зменшилось у три рази. Не зважаючи на те, що є зарезервовані водні ресурси, в Україні залишаються регіони з дефіцитом питної води, майже у 1300 населених пунктів постійно завозять воду. Проте через кліматичні зміни і стрімке підвищення температури, якщо такі тенденції збережуться, то до 2050 року площа посушливої та дуже посушливої зони зросте на 20-30%. А у 2100-му році в Україні залишиться лише частина Волинського Полісся зі статусом вологого регіону. Решта території буде напівпустелею, а на півдні країни навіть пустелею, додав учений.