Україну хочуть перетворити в парламентську республіку

Результати першого туру і соціологічні опитування не втішають поки ще чинного президента. Джерела “Вістей” в БПП стверджують, що Петро Порошенко вже всерйоз роздумує про план своїх дій, в разі поразки на президентських виборах. Влада, яка приносить Порошенко і його оточенню мільярдні доходи, втрачати ніяк не хочеться і зараз президент веде переговори з українським олігархатом. Тема переговорів – перетворення України з парламентсько-президентської на парламентську республіку, за типом Німеччини.

Порошенко всерйоз розраховує успішно виступити на осінніх парламентських виборах, зібрати більшість і позбавити президента маси повноважень, відправивши їх у парламент. Порошенко не перший, хто надумав піти таким шляхом. Перед виборами 2004 року Леонід Кучма розглядав варіант посилити уряд, обратися до парламенту і стати прем’єром з міцними повноваженнями. Ця ідея лягла в основу змін до Конституції, які були в підсумку прийняті, але вже в умовах Майдану. І, до речі, по цій редакції Конституції України живе і зараз. Експерти вважають, що рух в бік парламентської республіки рано чи пізно почнеться. До того ж, такі зміни можуть йти на користь державі.

Еліти підтримують, Захід – проти
Незважаючи на те, що Україна – парламентсько-президентська республіка, фігура президента в країні далеко на другорядна. Умілий президент, зібравши більшість у Верховній Раді, може впливати на сфери, які не входять до кола його повноважень відповідно до закону. До речі, таким умілим президентом виявився сам Порошенко. Він сконцентрував реальну владу в своїй адміністрації не гірше, ніж це зробив Янукович, продаючи через Конституційний суд повернення до Конституції 1996 року з сильною президентською владою.

Як показала практика, президентом в Україні може стати людина, не зовсім зручний для укорінених ще з часів Леоніда Кучми українських, так званих еліт. Немає гарантій, що цей президент буде зручний і управляємо в майбутньому.

Джерела “Вістей” стверджують, що українським елітам до душі варіант парламентської республіки. Прем’єр-міністр, на відміну від президента, не обирається строком на п’ять років і його, в разі чого, можна змістити, зібравши голоси, а не чекати п’ять років, влаштовувати революцію не кажучи вже про практично нереальне варіанті імпічменту.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що рух до парламентської форми правління в Україні почнеться найближчим часом. Інша справа, що в цьому не зацікавлені міжнародні партнери.

“Ми де-факто побачимо рух у бік парламентської республіки. Що стосується де-юре – проголосують за конституційні зміни після президентських виборів, в разі підтримки широких політичних сил, – повідомив експерт. – Але наскільки я знаю, це буде дуже негативно сприйнято нашими міжнародними партнерами. Міняти повноваження президента відразу після виборів – не комільфо. Я чув це від послів західних країн, при всьому тому, що вони відносяться до Зеленському з деякою насторогою, але тим не менше вважають, що не можна так різко мене ь правила гри. Новий президент і його команда повинні освоїтися на своїх посадах, поки вони розберуться як ця машина працює і як нею управляти, а потім вже після парламентських виборів, в залежності від ситуації ця тема може стати предметом дискусії. Якщо збереться 300 голосів за відповідну ідею, то може це пройде і в форматі конституційних змін, але не відразу “.

Поки що неясно, до чого призведуть переговори і що буде з постом і статусом президента. Чи залишиться така обирається посаду, чи будуть вибирати президента в парламенті або ж зовсім скасують посаду. Також невідомо, які повноваження залишаться у президента.

Політолог Костянтин Бондаренко упевнений, що новообраний президент збереже за собою ті повноваження, які у нього є при входженні на посаду. Отже, позбавити повноважень зможуть лише наступного президента.

“Навіть якщо хтось із його опонентів спробує перетворити Україну в Парламентську республіку, то ця норма буде діяти не для Зеленського, а для його наступника. Тому що президент обирається з певним набором повноважень і відповідно ніхто не може його цих повноважень позбавляти. Народ дає мандат на виконання повноважень, а депутати не можуть йому цей мандат міняти походу або заднім числом і т.д. Тому, навіть якщо будуть прийняті зміни до Конституції, вони будуть діяти для приймача Зеленського, а не для нього самого “, – відмітив л Бондаренко.

Політолог Олексій Якубін не виключає, що Володимир Зеленський може стати останнім українським президентом, обраним народом. Більш того – останнім президентом з реальними повноваженнями.

“У парламентських республіках дострокові вибори – досить часте явище, – зазначив політексперт. – Якщо розпадеться коаліція – швиденько переобирають парламент. Парламентська форма веде до того, що Парламент приймає рішення більш виважено, повільніше, але рішення приймаються більш якісно. Фігура президента в парламентській республіці як правило зберігається, але її функції тільки декоративні. Це резерв влади. Президент виходить на сцену тільки коли виникає якась криза у Парламенту та Прем’єр-міністра “, – говорить експер т.

Удар по авторитаризму
Перехід до парламентської республіки тягне за собою ряд змін. У парламентській республіці уряд відповідає тільки перед парламентом, а не перед президентом. Вся повнота влади переходить до політичних партій, роль депутатів помітно зростає.

Приклади парламентських республік знаходяться поруч з Україною Німеччина, Угорщина, Болгарія, Італія. Главою держави може стати тільки політик, що володіє потужною партією.

Олексій Якубін вважає, що в парламентській республіці частіше приходять до консенсусу. Також ця форма правління чітко розподіляє повноваження.

“Більшість наших сусідів в Європі, якщо ми говоримо про ЄС, мають скоріше парламентську форму, ніж президентську. Парламентська республіка дозволяє в більшій мірі виробляти консенсусні рішення. У Парламентській республіці чітко зрозуміло, хто контролює виконавчу владу. У нас президент асоціюється з тим, що він головний, з одного боку. А з іншого боку у нас є прем’єр. А коли ми говоримо про виконавчу владу, то вона виходить двоголова. є прем’єр, який виконує значну частину функцій, і є президент, кото рий також претендує на вплив на виконавчу владу і має свою паралельну юрисдикцію – можливість видавати укази, минаючи Парламент. При цьому, коли йому вигідно, він говорить, що це його заслуги роботи від економіки, від зовнішньої політики. Коли не вигідно, звучать фрази, що це недопрацювання Кабміну. ​​у тій формі, яка у нас зараз, Кабмін знаходиться злегка в підвішеному стані. Між Президентом і Парламентом “, – говорить Якубін.

Володимир Фесенко в коментарі “Вістям” зазначив, що парламентська республіка – потужний удар по тоталітарним тенденціям. До того ж, це логічна форма правління в неоднорідній політичному середовищі, якою є український політикум і суспільство в цілому.

“Немає ідеальних форм правління. У нас змішана форма правління – це своєрідний компроміс різних елітних груп, і це відображення неоднорідності політичних уподобань в українському суспільстві і в елітах. Президентська республіка – це великий ризик авторитарних тенденцій. У змішаної форми проявляються постійні протистояння в тих або інших формах між президентом і парламентом, президентом і урядом – теж є свої проблеми. Плюс парламентської республіки в тому, що в наших умовах ця форма буде підштовхувати еліти до сел оянному пошуку компромісів. Це може знижувати ризики розколів в елітах і в суспільстві, ризики жорстких конфліктних ситуацій, може сприяти пошуку компромісів наших політичних сил. У цьому плані ми будемо наближатися до Європи, де парламентська форма домінує “, – говорить Фесенко.

Зрозуміло, парламентська республіка має і мінуси, так як вона буває нестабільною. З іншого боку, це сприяє зміні влади, що допомагає освіжати застояне політичне болото.

На думку Фесенка, в Україні можуть бути парламентські кризи в разі парламентської республіки. Правда, від таких криз країна не була застрахована ні в 90-е, ні в середині 2000-х.

“При парламентської форми правління основним інститутом буде не парламент, а уряд, який буде грати вирішальну роль, але якщо буде змінюватися формат парламентської більшості, якщо будуть постійні внутріпарламентські конфлікти, то великий ризик і періодичних роспусков парламенту. Сильніше буде політична нестабільність – ось у чому потенційний ризик і проблема парламентської форми правління “, – зазначив політолог.

Зеленський поки що спокійний
Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що йде в президенти для того, щоб змінювати країну на краще. Для якісних змін йому буде потрібно навіть більше повноважень, ніж ті, якими наділений президент згідно з Конституцією.

У зв’язку з цим виникає питання – а чи погодиться сам Зеленський на урізання своїх повноважень? Якщо у він переможи на виборах, а також проведе свою партію в парламент то під куполом на Грушевського можуть початися гарячі протистояння за повноваження президента. Володимир Фесенко впевнений, що в команді Зеленського переформатування навряд чи підтримають. Інакше вся робота може піти прахом.

“Я думаю Зеленський для себе такі нюанси ще не представляє. Деякі люди в його команді будуть до цього ставитися критично. З простої логіки, команда президента завжди буде негативно ставитися до будь-яких спроб обмежити повноваження глави держави”, – говорить Фесенко.

Костянтин Бондаренко вважає, що Зеленський поки що впевнений в тому, що у нього будуть нинішні повноваження президента. У його штабі про переформатування поки не замислювалися.

“Зеленський може поставитися до такого переформатування з посмішкою. Що Зеленський, що Порошенко – хто б не став президентом, все одно розуміє, що він залишається при своїх повноваженнях і при своїх інтересах. Все залежить від того як прописані ті чи інші норми. Іноді можна говорити про те, що в Парламентській республіці прем’єр завдяки формату або особливостям коаліції іноді користується дуже серйозними повноваженнями, які іноді навіть не по силі президенту “, – говорить експерт.

Роль особистості в українській політиці відіграє дуже сильну роль. Найчастіше це негативно впливає на стан справ в країні, ніж навпаки. Перехід до парламентської республіки може як мінімум уберегти Україну від авторитаризму. З іншого боку – в Україні де-факто практично не існує справжніх політичних партій, в яких йде внутріпартійна боротьба і немає одного “вічного” лідера. Партії в Україні поки що створюють виключно під конкретного лідера, що мріє зосередити в своїх руках всю повноту влади.