“Динамо” і Хацкевич: нести важко, а кинути шкода

Після того як минулої неділі київське “Динамо” вилетіло з Кубка України, пішла нова хвиля розмов про долю Олександра Хацкевича. Швидше за все, цей сезон “Динамо” завершить без єдиного трофея. А оскільки зовсім скоро у Хацкевича закінчується контракт, питання про його майбутнє дуже актуальне.

Підтримка на словах

Отже, “Динамо” програло “Шахтарю”. Програло в абсолютно рівній боротьбі, в серії пенальті, що дає привід говорити про невезіння. Але результат на табло, і його вже не змінити. А ще “Динамо” відстає від “Шахтаря” на сім очок в турнірній таблиці чемпіонату. Відіграти цей гандикап в останніх турах практично неможливо. І хоча попереду у “Динамо” і “Шахтаря” ще два очних битви, навряд чи “гірники” упустять свою перевагу.

І тепер головне питання в тому, що думає з цього приводу Ігор Суркіс? На словах він висловлює повну підтримку нинішньому головному тренеру. Але як йдуть справи насправді? Якщо президент клубу і справді настільки довіряє Хацкевичу, чому з ним досі не продовжено контракт? Адже трудова угода з білоруським фахівцем закінчується в кінці сезону, вже через пару місяців.

Ситуація нагадує ту, яка склалася в “Динамо” два роки тому. У Сергія Реброва закінчувався контракт, а разом з цим закінчувався футбольний сезон. Всі з нетерпінням чекали, що буде далі, але далі нічого не сталося. Ребров тихо пішов, а його місце зайняв той самий Хацкевич.

Чому заграла молодь

До цього Хацкевич непогано попрацював з молодіжними командами “Динамо” різних вікових груп, а ось роботу з національною збірною Білорусі він провалив. Втім, Ігор Суркіс не звернув на цей факт ніякої уваги. Ключовим фактором при виборі наступника Реброва стала приналежність Хацкевича до так званої динамівської сім’ї та наявність у нього “динамівського серця”. Все інше Ігоря Михайловича, схоже, не цікавить …

І Хацкевич взявся за роботу. Мабуть, він став першим, при кому в “Динамо” реально заграла молодь. Але навряд чи це заслуга самого Хацкевича. Справа в тому, що за часом його прихід співпав з масовим від’їздом з України легіонерів. У тому числі вони масово покидали “Динамо”. У Хацкевича просто не залишалося іншого виходу.

Саме при ньому твердими гравцями основи стали Бурда, Ніколенко, Шепелев, Шапаренко, Циганков і Бесєдін. Коли на Бесєдіна навалилися травми, його досить часто заміняв ще більш молодий Русин. З урахуванням наявності Бойко, Буяльського, Шабанова і Сидорчука, “Динамо” на 90% стало українською командою. Саме про це часто говорив Ігор Суркіс в своїх програмних інтерв’ю. І ось нарешті мрії президента стали збуватися.

Але в плані результату ставка на українців нічого не принесла. “Динамо” на рівних грає проти “Шахтаря” в окремих матчах, але не може конкурувати з ним на дистанції. Саме з цим пов’язане досить солідне відставання в чемпіонаті, причому такий стан справ спостерігається вже другий рік поспіль.

Щодо конкуренції з “Шахтарем”, то тут намітилася цікава тенденція. Хацкевич став максимально незручним опонентом для Пауло Фонсекі. Тактика білоруса дуже незручна для португальця, і за великим рахунком за два роки Фонсека так і не придумав, як проти неї грати. Однак окуляри, добуті проти “Шахтаря”, динамівці втрачають з іншими суперниками. Звідси і різниця в турнірній таблиці.

Чи влаштовує Суркіса такий стан справ? З одного боку, в “Динамо” реально прогресує українська молодь, серед якої багато власних вихованців. Але, з іншого, особливого результату немає. І тут потрібно робити вибір.

Протистояння всередині

Також потрібно сказати про якийсь протистоянні, яке намітилося всередині клубу. Якщо вірити чуткам, у Хацкевича не склалися стосунки з віце-президентом з питань трансферної політики футболістів ФК “Динамо” (Київ) Євгеном Красніковим, який прийшов в клуб на початку сезону. Планувалося, що саме Красніков буде підбирати для “Динамо” перспективних гравців на латиноамериканському ринку. Саме цим він колись займався в харківському “Металісті”, коли знайшов Тайсона, Марлоса Азеведо і багатьох інших.

Власне, за квотою Краснікова минулого літа гравцями “Динамо” стали Буено, Че Че і Сідклей. Хоча формально вони перейшли в київську команду до офіційного появи в ній Краснікова. Але в будь-якому випадку у Хацкевича всі вони практично не грали. Тільки Сідклей останнім часом почав отримувати більше ігрової практики. А Буено і Че Че зовсім недавно були продані. Все це виглядає дуже дивно. Протистояння триває і на користь спільній справі воно явно не йде.

Судячи з усього, в “Динамо” існує кілька груп, що відповідають за трансферну політику. З одного боку, це спортивний директор Михайличенко, якому допомагають Заваров і Безсонов. З іншого, це сам Хацкевич, який працює в зв’язці з відомим агентом Вадимом Шаблій. І, нарешті, Євген Красніков. Однак у порівнянні з “Металістом” менеджер виявився в дуже некомфортною обстановці.

У Харкові вся селекція була зав’язана виключно на ньому. Красніков сам відшукував бразильців, сам їх переглядав, багато часу проводив за океаном. І найголовніше полягає в тому, що власник клубу і головний тренер йому нескінченно довіряли. В “Динамо” нічого подібного немає і в помині. Ніякої стратегії в трансферній політиці немає. Групи, про які сказано трохи вище, конкурують і, м’яко кажучи, недолюблюють один одного. Той же Красніков хотів би працювати в зв’язці з “своїм” тренером, як це було у випадку з Мироном Маркевичем. Але поки “Динамо” очолює Хацкевич, це неможливо.

Що далі

Швидше за все, доля Хацкевича вирішиться в найближчі тижні. Багато чого буде залежати від того, як “Динамо” проведе два матчі, що залишилися проти “Шахтаря” на другому етапі чемпіонату Прем’єр-ліги. З огляду на емоційність Ігоря Суркіса і його імпульсивність при прийнятті рішень, вирішальними можуть стати якісь ігрові випадковості. Наприклад, призначений або не призначення пенальті, або видалення у однієї зі сторін. Але найголовніше – це результат. Якщо з цієї точки зору “Динамо” доб’ється успіху, шанси Хацкевича різко виростуть. Якщо ж ні, утриматися в тренерському кріслі “Динамо” йому буде складно.

І тоді Ігорю Суркісу доведеться шукати нового наставника. І знову в пріоритеті будуть “динамівські серця”. Наприклад, Олександр Головко або Сергій Ребров, чутки про повернення якого ходять вже давно. Або, наприклад, Андрій Шевченко, який очолює національну збірну. Не так давно в схожій ситуації президент “Динамо” переманив зі збірної Олега Блохіна, про що згодом тисячу разів пошкодував.

Про запрошення наставника з боку мова не йде. Тренер-іноземець – це взагалі щось неймовірне для київського “Динамо”. Навіть до вітчизняних фахівців, непогано проявив себе в певний період, Ігор Суркіс ставиться з підозрою. Мова про Мирона Маркевича, Юрія Вернидуба і Романа Григорчука, яких свого часу теж пророкували в наставники “Динамо”. Як правило, Суркіс-молодший з інтересом обговорює їх кандидатури, а потім призначає добре перевіреного і максимально зручного фахівця. Ви колись чули, щоб той же Ребров або Хацкевич були хоч в чомусь не згодні з політикою керівництва клубу? На відміну від тих же Маркевича або Вернидуба …

Втім, про кандидатів в тренери “Динамо” доречно буде говорити, коли посаду звільниться. А поки що її займає Олександр Хацкевич. І залишати її він явно не збирається. Численні питання на післяматчевих прес-конференціях про можливу відставку білоруського фахівця тільки дратують. Його доля вирішиться найближчим часом.

Ще однією проблемою “Динамо” можуть стати завищені очікування того ж керівництва клубу. Їх прагнення неодмінно бачити команду в головному єврокубку – Лізі чемпіонів. Адже рівню головної європейської футбольної ліги вона явно не відповідає. Минулої осені навіть в Лізі Європи кияни відчували певні проблеми, коли змагалися з вельми скромними за європейськими мірками французьким “Ренном”, казахстанської “Астаною” і чеським “Яблонцем”. А коли в плей-офф киянам випало грати проти топ-клубу, різниця в класі була величезною. Команду Хацкевича просто декласував англійський “Челсі”. Що ж тоді буде з “Динамо” в Лізі чемпіонів?