Прибуток 43 млрд. Хто наживається на газових тарифах

Вибори продовжують вносити свої корективи в риторику чиновників. Після багаторазового підвищення цін на газ на догоду МВФ, через що росли тарифи на всі інші комунальні послуги і навіть на продукти, Кабмін раптом вирішив знизити вартість газу для населення.

“Чим дешевше продаватимуть, тим краще. Думаю, якраз настав час прикрутити ціну на газ. Сьогодні ми прийняли рішення, яке дає право” Нафтогазу “встановлювати менші ціни, ніж 8,55 грн. Якщо в світі падають ціни на газ, значить і в Україні повинні знижуватися ціни “, – підкреслив прем’єр Володимир Гройсман. Але що заважало це зробити не під час передвиборної кампанії і як в Україні наживаються на блакитному паливі, розбиралися “Вести”.

Де український газ

У минулому році газовидобуток, за планами влади, повинна була досягти 22,5 млрд куб. м, а вже в 2020-му країна повністю повинна забезпечити себе власним газом. Так, згідно з Концепцією розвитку газодобувної галузі України, в наступному році вона повинна вирости до 27,6 млрд куб. м.

Але не склалося. Підвищивши ціни на блакитне паливо, влада повністю провалила програму по збільшенню видобутку. У минулому році вона залишилася практично на рівні 2017 року і досягла всього 20,89 млрд куб. м. Але якщо врахувати ще і виробничо-технологічні втрати, то видобуток навіть знизилася.

Так, наприклад, в 2018 році державна компанія “Укргазвидобування” відзвітувала про рекордний обсязі в 15,496 млрд куб. м, але втрати компанії досягли 1,5 млрд куб. м (9,7% від видобутку) і, в порівнянні з 2017 роком, зросли на 600 млн куб. м, або на 66,7%. У це складно повірити, але навіть такого обсягу газу власного видобутку достатньо, щоб забезпечити населення і підприємства дешевим паливом. Адже в минулому році населення використовувало його (з урахуванням витрат підприємствами паливно-енергетичного комплексу на опалення) 15,4 млрд куб. м, що менше в порівнянні з минулим роком на 2,5%.

А причина зростання загального споживання природного газу в минулому році, у порівнянні з попереднім (на 0,4 млрд куб. М), в збільшенні на 18,2% несанкціонованого відбору і неоформлених обсягів. Загубилося 1,3 млрд куб. м! Крім того, винні всі ті ж виробничо-технологічні втрати.

Цікаво, що вже на початку цього року влада заявила, що термін переходу країни на самозабезпечення власним газом переноситься – максимум на п’ять років. Але зате потім вдасться знизити ціни. А президент Петро Порошенко напередодні першого туру виборів і зовсім заявив, що в 2021-2022 роках Україна стане енергетично незалежною і перестане імпортувати газ. Як бачимо, до обіцяного ще дуже далеко.

Хто і скільки заробляє

Обсяг видобутку державної компанії “Укргазвидобування” складає 74,2% від загального обсягу по країні. Компанія продає “Нафтогазу” блакитне паливо за ціною 6115,98 грн без ПДВ за одну тисячу метрів кубічних, яке в подальшому реалізується населенню. Правда, вже з націнкою “Нафтогазу”, витратами на транспортування і розподіл палива і додаванням ПДВ в розмірі 20%. Таку ціну встановив уряд з 1 листопада 2018 року, підвищивши попередню ціну на 26,12%. А так як обсяг видобутку товарного газу не зріс, то саме ціна на газ, яку встановлює уряд, дозволяє компанії отримувати більший прибуток за рахунок населення.

ГК “Укргазвидобування” відбила у фінансовій звітності за 2018 рік прибуток до оподаткування у розмірі 33,1 млрд грн. До того ж компанія, дооцінені основні засоби, змогла нарахувати амортизацію в розмірі 9,9 млрд грн. Тобто прибуток компанії склав 43 млрд грн! І це в той час, коли українці ледве зводять кінці з кінцями, оплачуючи величезні платіжки за газ.

Більш того, компанія нарахувала плату за користування надрами, яку включає в собівартість реалізованої продукції, в розмірі 25,3 млрд грн. А витрати на дослідження, розробку і розвідку склали 1 млрд 356 млн грн.

До того ж компанія не стримувала себе і в інших витратах. Наприклад, на юридичні, аудиторські та інші консультаційні послуги пішло 168,9 млн грн, на виплату компенсації п’ятьом провідним управлінцям за працю – 63,8 млн грн, на процентні витрати за позиками – 131,2 млн грн, на благодійність і розвиток інфраструктури – 43,7 млн ​​грн, на нарахування резерву сумнівної дебіторської заборгованості – 364,8 млн грн. Але навіть з урахуванням всіх цих витрат собівартість газу не перевищує 2,9 тис. Грн за тис. Куб. м. Але при цьому постачальники продають населенню газ власного видобутку за ціною, що перевищує ціну газу на німецькому хабі на 71,3%.

Як формується ціна

В Україні внутрішні ціни на газ формуються виходячи з ціни газу на німецькому хабі за формулою “Дюссельдорф плюс”. Тобто до ціни на хабі додається вартість доставки до Словаччини плюс вартість доставки в Україну.

Як же змінювалася ціна на газ на німецькому хабі NCG за період з 1 листопада 2018 року по 1 квітня 2019 роки? За цей період вона знизилася більш ніж на третину: з € 246,28 за тис. Куб. м (7837,83 грн) до € 163,2 за тис. куб. м (4988,93 грн).

Але вже на кордоні України ціна газу стає вище, ніж ціна на німецькому хабі, так як до неї додається усереднена вартість транспортування газу магістральними газопроводами Європи – в середньому € 31,71, або майже тисяча грн (969,36 грн), а ще $ 6 , 28 (170,87 грн) необхідно приплюсувати за точку входу в українську газотранспортну систему. А так як ціна виражена в іноземній валюті, то будь-які коливання курсу ведуть до зміни ціни. При падінні курсу гривні ціна на газ зростає.

До всього цього до ціни на газ додається ПДВ, і в підсумку наведена на німецькому хабі вартість природного газу до кордону України, наприклад, на 1 квітня 2019 року, досягла 7355 грн, тобто збільшилася на 2366,07 грн від початкової ціни. Але це ще не кінцева вартість, адже вона не містить витрат на транспортування по території України і на розподіл газу, а також націнок постачальників.

Але навіть імпортний газ (не кажучи вже про газ власного видобутку), який використовують українські споживачі, не йде з Європи, а витрати на його транспортування ніхто не несе. Україна купує російський газ, який доходить до західного кордону і залишається на території України. Це, до речі, підтвердив в минулому році Національний інститут стратегічних досліджень, який готує доповіді для Адміністрації президента.

Виходить, що газ лише за документами перетворюється з російського в європейський – для того щоб влада могла заявляти про відсутність поставок газу з “країни-агресора”. А за такі ігри платять прості українці, адже збільшується націнка.

Важливий нюанс: Україна закуповує газ за спотовими (короткостроковим) контрактами. Жодного довгострокового контракту на поставку імпортного газу Україна так і не уклала і купує його на ринку залишків, де ціна на 15-20% вище, ніж за довгостроковими контрактами.

За інформацією Української біржі, учасники ринку очікують підвищення ціни з початком нового опалювального сезону. На німецькому хабі NCG взимку 2019-2020-го очікується тариф на рівні $ 232. Тоді на кордоні України ціна буде знаходитися в межах 9,5 тис. Грн за тис. Куб. м. А з урахуванням витрат на транспортування та всіх націнок українці купуватимуть газ по 13 тис. грн за тис. куб. м.

Що стоїть за деклараціями влади про зниження цін

Ще свіжа в пам’яті, як восени з усіх підконтрольних владі джерел інформації звучали переможні фанфари: головний кредитор МВФ вимагав підвищити ціну на природний газ на 60%, але влада (Порошенко з Гройсманом) титанічними зусиллями домоглася збільшення вартості для населення всього на 23,5% .

Але, знову-таки, є нюанс. Уряд встановив за допомогою так званого коефіцієнта дисконту, який був вирахуваний до десятитисячного знака після коми, ціну на газ, яка виявилася вищою за ринкову! Українці в зимові місяці платили за газ більше його ціни навіть на європейському ринку.

З 1 травня дисконтний коефіцієнт, згідно з постановою Кабміну, виросте з 0,6943 до 0,8, тобто на 15,2%. А значить з цієї дати уряд зафіксував ціну на газ для населення в розмірі 9717 грн за тис. Куб. м – вона автоматично підскочить на 15,2%. При цьому ціни на європейському ринку продовжують знижуватися. Але влада надійно “захистила” українців від коливання цін, вірніше, від їх зниження.

Правда, до закінчення опалювального сезону Кабмін дозволив “Нафтогазу” з 1 квітня продавати населенню газ за середньою ціною його реалізації промисловим споживачам за умови попередньої оплати. І ціна не може бути вище вартості, встановленої урядом: тобто до 1 травня 2019 року – не вище 8548,92 грн за тис. Куб. м, а з 1 травня 2019 року до 1 січня 2020 го – не вище 9717 грн за тис. куб. м. Це як раз і є те, про що говорив Гройсман: мовляв, “Нафтогаз” тепер зможе знижувати ціну.

Однак явище це тимчасове. З 1 січня 2020 роки українці будуть купувати газ за ринковою ціною (за середньою ціною для промислових споживачів за умови передоплати) без будь-якого згладжування від держави стрибка ціни в опалювальний період. А з 1 травня 2020 року постачання газу населенню за спеціальними зобов’язаннями (PSO) буде скасовано, значить державні газовидобувні компанії почнуть поставляти його більш вигідним для себе покупцям, і постачальники газу не будуть стримувати свої апетити – їх націнка з регульованих 2,5% зросте в рази. Хто буде поставляти газ населенню і за якими цінами, здогадатися нескладно.

А поки українці чекають обіцяного владою передвиборчого зниження цін. За розрахунками “Нафтогазу”, з урахуванням нововведень від Кабміну, ринкова ціна газу для населення в квітні очікується на рівні 8380 грн за тис. Куб. м, або нижче всього на 2%, ніж нині діюча розцінка. Але чи буде ціна на газ знижена на ці 2%, багато в чому залежить від «доброї волі» розподільних компаній (облгазів). Так що обіцяне зниження ціни на 2%, яку попередньо підвищили на 22,9%, може так і залишитися мрією.

До речі, ще п’ять років тому населення платило за природний газ (за умови споживання до 2,5 тис. Куб. М на рік) 725,4 грн за тис. Куб. м. У доларовому еквіваленті це становило $ 90,79. Якщо виходити з останнього підвищення (в листопаді минулого року), то ціна зросла до 8548,92 грн за тис. Куб. м, або до $ 320,86. Тобто зростання майже в 12 разів (і в 3,5 рази в доларах).