Досьє на прокурора, який загрожує Порошенко

В акурат перед першим туром виборів стався несподіваний поворот – в кампанію включився силовий фактор. В кінці березня Костянтин Кулик, заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Генпрокуратури, висунув підозри представникам найближчого оточення президента Петра Порошенка. Він в прямому ефірі звинуватив гаранта у видачі незаконних вказівок і тиску на слідство з низки резонансних справ. У той же день на підтримку Кулика виступили п’ять його підлеглих.

У відповідь президент пообіцяв Кулику неприємності за нібито голослівні претензії. Мовляв, прокурор зі своїми звинуваченнями – частина кампанії з його дискредитації, розгорнутої дніпровським олігархом Ігорем Коломойським в ході передвиборної гонки.

Втім, очікуваного і навіть анонсованого “відповіді” у вигляді арешту опального прокурора так і не сталося. І причини цього, швидше за все, слід шукати не тільки у великій політиці, а перш за все в тому обсязі компромату на правлячу верхівку і керівництво силових структур, яким володіє скандальний Кулик. За останні п’ять років цей силовик зробив запаморочливу кар’єру, виступивши головним героєм в цілій серії “темних історій”, реалізованих чинами Генпрокуратури. “Вести” з’ясували, які справи забезпечують індульгенцію Кулику, хто його колишні і нинішні заступники і чому відданий пес з ГПУ почав кусати своїх господарів.

надійний оплот
Хроніку зльоту сходами ієрархії ГПУ колишнього прокурора транспортної прокуратури після подій євромайдан “Вістям” описує його земляк Олександр Ружанський, колишній слідчий Харківської обласної прокуратури, а пізніше добробатовец. Восени 2015 року вступив у відкрите протистояння з Куликом, який на той момент обіймав посаду керівника військової прокуратури сил АТО. Тоді Ружанського заарештували, як він вважає, за сфальсифікованими підозрами. Сьогодні доброволець живе за межами України, але про прокурора, якого називає джерелом всіх своїх бід, не забуває.

“Моя перша антикорупційна публікація вийшла 14 грудня 2015 року. Вона стосувалася Костянтина Кулика, який відверто, нахабно і казково збагатився на своєму посту в зоні АТО, – розповідає Ружанський. – І зробив це в той час, коли українські військові та добровольці сотнями гинули на війні з Росією, а громадяни України віддавали останні копійки на потреби армії “.

Його заява лягло в основу кримінальної справи НАБУ про незаконне збагачення прокурора, чиї офіційні доходи не погоджувалися з покупками на суму майже 3 млн грн. У своєму розслідуванні Ружанський пояснював причини того, чому акції Кулика стрімко пішли в гору після Майдану.

Екс-слідчий запевняє, що ще до Майдану, в період роботи в системі транспортної прокуратури, Кулик затіяв спільний бізнес з лідерами відомої харківської громадської організації “Оплот” Андрієм Ніконов і Євгеном Жиліним – до слова, давнім приятелем і товаришем по службі прокурора.

Кулик нібито виступав “дахом” конвертаційних центрів цієї парочки. Після подій 2013-2014 років, коли “оплотовци” підтримали Антимайданом, Жилін втік до Москви. Але його “бізнес” продовжував працювати і навіть розширив свою географію.

Ружанський впевнений: прибуткова справа підім’яв під себе Кулик, одночасно підчепивши Ніконова на гачок кримінальної справи про фінансування тероризму і знайшовши собі нового ділового партнера.

“До того моменту Ніконов розширив свій бізнес на благодатну землю української столиці, де відкрив близько двадцяти фіктивних фірм для проводок” обналу “. Його почав кришувати військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик і його безпосередній керівник на той момент – головний військовий прокурор України Анатолій Матіос” , – пояснює Ружанський “Вістям”.

У відкритій частині судового реєстру можна зустріти цілу серію постанов, де згадуються такі майданчики. Це компанії з харківської (ТОВ “Терміні Груп”, ТОВ “Прайм-торг компані”, ТОВ “Укрбуд компані”, ТОВ “МДК-Альянс”, ТОВ “Етек сервіс”, ТОВ “Дімекс-о”, ТОВ “Інрекс”, ТОВ “Баріола”) і київської (ТОВ “Тревіс груп”, ТОВ “Петра транс груп”, ТОВ “Айр-проект”, ТОВ “Евроелітпроект”, ТОВ “Елітан компані”) реєстрацією. Втім, відкриті кримінальні справи так і не розплутали весь ланцюжок з відмивання грошей. І вже тим більше не вивели сищиків до вершини цієї фінансової піраміди.

Вчасно зрадити … Чому поліція і судді готують “запасний аеродром”

Більш того, із зони АТО, де до того моменту військова прокуратура на чолі з Куликом отримала колосальні повноваження, почали надходити сигнали про “наїзди” на місцевих конвертаторів. Ті скаржилися на побори і “загін в стійло” під відсоток з боку прокурорів, але скоро відмовилися від своїх претензій.

Кулик підозри в корупції і зловживаннях заперечував – і не просто, а з пафосом. Мовляв, він одним з перших в прокуратурі попросився в зону АТО в 2014 році, щоб захищати Україну. З’ясувати роль Кулика в конвертаційному сценарії у Жиліна вже неможливо – у вересні 2016 року “оплотовца” розстріляли в підмосковному кафе “Вітерець”.

До того ж в 2016 році відомство Матіоса і він особисто витратили чимало часу на “відбілювання” Кулика від будь-яких претензій Ружанського. Військовий прокурор сил АТО став підозрюваним у справі про незаконне збагачення – з’ясувалося, що він купив елітні апартаменти в Києві. Але його відомство стояло за Кулика горою.

“Від Костянтина певні люди в зоні АТО зажадали $ 1 млн. Стверджували, що він на цій війні сіл на серйозні потоки і просто озолотився”, – так раніше описував “Вістям” справжні причини відкриття цієї справи проти Кулика Дмитро Сус, колишній слідчий з особливо важливих справах Генпрокуратури.

Однак у НАБУ інша інформація. Заявником у справі проти Кулика виступив нардеп Віталій Купрій, розповідає джерело “Вістей” в цій структурі. Але якщо порівняти його заяву і тексти публікацій Ружанського, то в них викладені одні й ті ж деталі.

“В” воєнки “знали, що НАБУ копає під Кулика. Але на той момент Костянтин був у фаворі у Матіоса. Справи щодо” торнадовцев “, добровольця Єгора Колмогорова, розстрілу” Ендрю “та інші менш гучні історії вів він”, – пояснює співрозмовник “Вістей” в силових структурах. І додає, що після призначення навесні того ж року Юрія Луценка на посаду генпрокурора сформований дует Кулика з Матіос націлився на новий шматок пирога.

Тандем з “воєнки” подався в економіку
Незабаром військовій прокуратурі довірили розслідування так званого 400-го справи – кримінального провадження стосовно олігарха Сергія Курченко і ще цілої плеяди колишніх високопоставлених чиновників часів президентства Віктора Януковича. Понад півсотні високопоставлених співробітників фіскальної служби звинуватили в організації масштабної схеми по конвертації грошових коштів, підсумком чого нібито стали втрати бюджету на суму 96 млрд грн. У 2016 році два десятки підозрюваних були затримані по всій території України. Їх доставляли в суд Києва авіацією, через що справа прозвали “вертолітним”. Але на даний момент, не дивлячись на гучні заяви та шоу, доказів провини фіскалів не виявили.

В його рамках правоохоронці заарештували і схилили до угоди зі слідством колишнього керівника податкової міліції Андрія Головача, екс-заступник голови правління НАК “Нафтогаз України” Олександра Кацубу, колишнього заступника міністра економіки Олександра Сухомлина. Слідство намагалося екстрадувати колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького і екс-главу правління Брокбізнесбанку Бориса Тимонькіна. Для цього до останнього Кулик і Матіос особисто їздили в Німеччину, але візит обернувся скандалом.

Як розповідав сам Тимонькін, німці були в шоці від поведінки українських прокурорів, і відмовилися видавати банкіра Києву. Провалом завершився і візит головного військового прокурора до Ставицькому в Ізраїль. Той заявив місцевому телеканалу, що “рішали” з військової прокуратури просто намагалися вимагати у нього гроші в обмін на відмову ГПУ від екстрадиції в Україну.

Незабаром про це ж у фарбах розповів і сам Кулик. На початку 2017 року блогер Анатолій Шарій опублікував текст його рапорту, де прокурор детально називає розцінки Матіоса за закриття знакових кримінальних справ.

“До прокурорів і слідчих стала доходити інформація про вимагання неправомірної вигоди у підозрюваного Головача ($ 2 млн), сім’ї Кацуба ($ 2 млн), Сухомлина ($ 1,6 млн і викривальні показання про нелегальний бізнес по контрабанді сигарет Кауфмана, Грановського), Тимонькіна ($ 2 млн), Татькова, Ємельянова ($ 4 млн за нереєстрацію кримінального провадження за фактом отримання хабара у вигляді офісного центру), Кривого ($ 2 млн), Ігнатченко ($ 1 млн) “, – говорить рапорт. У бесіді з “Вест” Кулик підтверджував, що саме до початку 2017 року в нього стався конфлікт з Матіос, але відомості про своє рапорту заперечував.

Міжнародна пилорама
Вражаюче, але навіть сварка з головним військовим прокурором не позначилася на позиціях Кулика. Він був звільнений з посади керівника прокуратури сил АТО, але його тут же взяв під своє крило глава ГПУ Юрій Луценко. Останній навіть створив під Кулика всередині департаменту міжнародно-правового співробітництва невластиве йому слідчий підрозділ.

Цей департамент до появи в ньому Кулика всього лише готував міжнародні доручення, запитував людей на екстрадицію, організовував співпрацю ГПУ з правоохоронцями інших країн. Як тільки департамент став ще одним слідчим органом, туди перебралися люди Кулика – ті, з ким він наглядав над законністю військових на Донбасі: Ярослав Домбровський, Адріан Лупу, Олександр Говорущак і інші.

В активі цієї компанії на чолі з Куликом налічується щонайменше ще парочка скандальних історій. Наприклад, новоявлені міжнародники Генпрокуратури провели сумнівну справу з конфіскацією 40 млрд грн з рахунків іноземних інвесторів за вироком суду над корупціонерами з когорти Януковича.

Для того щоб провернути цю операцію, більше нагадує фінансову аферу, прокурори знайшли нікого харків’янина Аркадія Кашкина, чиї “визнання” і дозволили зробити нібито вилучення мільярдів Януковича. Кашкін всього за $ 500 передав свої паспортні дані, на які зареєстрували фіктивну фірму для конвертації. При цьому він показав суду, що знає весь розклад, як Янукович і “сім’я” вивели 40 млрд, а потім на них купили облігації.

Переважна більшість юристів впевнені: це був банальний підлог і незаконний віджимання капіталів під вивіскою конфіскації, і таких зіц-голів, які підробляють за жменю доларів, у органів прокуратури по всій країні безліч. Але на Банковій інакше оцінили комбінацію з Кашкін – за цю спецоперацію держава нагородила Кулика орденом “За заслуги”.

Крім того, департамент міжнародно-правового співробітництва супроводжував кримінальну справу колишнього губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі. ГПУ звинувачувала його в спробі нібито за гроші Курченко організувати зміну влади в Україні.

Саме прокурори з групи Кулика, та мало не він сам, затримували Міхо в орендованій ним київській квартирі і ловили його на даху будинку. Вони ж висували Саакашвілі і його соратнику Северіону Дангадзе підозри. Останній після кількох місяців під арештом уклав угоду з прокурором з групи Кулика і дав свідчення проти Саакашвілі. Після цього Дангадзе вийшов на свободу, отримавши умовний термін, а сам екс-президент Грузії в кінцевому рахунку був видворений з країни.

Бійка прокурорів

Аж до середини березня 2018 року здавалося, що у взаємодії Кулика і його начальства – цілковита ідилія. Як вважають джерела “Вістей” в ГПУ, все змінила поїздка прокурора-міжнародника в Ізраїль, де він нібито зустрічався з Коломойським і його людьми. Хоча сам олігарх це заперечує.

Нібито повернувшись в Україну 27 березня, Кулик підкоригував підсумки “справи Курченко”. Пізно ввечері він вніс в ЕРДР підозри оточенню Порошенко: екс-главі Адміністрації президента Борису Ложкіну, чинному заступнику керівника АП Олексію Філатову, колишньому голові НБУ Валерії Гонтаревої і фінансисту Костянтину Стеценко. Ці деталі широко відомі, але ними не вичерпуються вчинки Кулика.

“За кілька днів до скандальних підозр в приймальні Луценко Кулик буквально зчепився з Матіос. Там було все серйозно, їх розтягували”, – розповідає співрозмовник “Вістей” з ГПУ.

Через що загострилися взаємини Кулика з його колишнім патроном, невідомо. “Вести” намагалися отримати у нього коментар, але телефон Кулика мовчить.

Відомо тільки, що напередодні свого переходу в опозицію до Порошенка Кулик зажадав собі матеріали давнього справи про викрадення колишнього голови ПрАТ “Нафтогазвидобування” Олега Семінського. Менеджера цієї компанії викрали в 2012 році в ході конфлікту між її власниками Миколою Рудьковським і Нестором Шуфричем. Після Майдану Семінського знайшли, але до того моменту він залишився не при справах – “Нафтогазвидобування” перейшла під контроль найбагатшого українця Ріната Ахметова.

Луценко допомагає помиритися з Трампом – Порошенко хоче догодити США

З підводними каменями цієї історії на початку каденції президентства Порошенко – ще одного екс-власника “Нафтогазвидобування” – намагалася розібратися Генпрокуратура. Тоді вона заблокувала роботу компанії, заарештувавши її рахунку. Як стверджує побіжний нардеп Олександр Онищенко, за зняття цих санкцій український президент нібито запросив у Ахметова $ 200 млн. На Банковій це заперечують. Незабаром народилася формула “Роттердам +”, відносини першого олігарха країни з Порошенком потеплішали, і справа Семінського сховали під сукно. Де можуть спливти і для чого будуть використані його деталі Куликом – покаже час.

Колишній заступник прокурора Києва Максим Могильницький впевнений, що за всіма останніми діями скандального прокурора слід шукати подвійне дно і особисту вигоду.

“Інші захоплюються вчинком Костянтина Кулика. Він, мовляв, правду вибрав. Так тільки все це розмови на користь бідних. Переконаний, що і виступ його, і підозри оточенню Порошенко вітром змін надуло. Показав би Петро Олексійович видатний результат в першому турі, і все залишилося як раніше. Тож не ліпіть, друзі, героїв з відходів життєдіяльності, – каже Могильницький “Вістям”. – препогано все це пахне. Аромати слідства, конфіскації і тривалого тюремного ув’язнення не бажають вивітрюватися з кабінету невдахи пуття рора. Ось і намагається він під нову “дах” зайти, пропонуючи весь спектр послуг. І в сенсі вірності, між іншим, Костя зовсім не Мухтар. Якщо потенційний змінник Петра Олексійовича не дурний, то життя Кулика дуже скоро зміниться. І не в кращу сторону “.

Якщо цей прогноз збудеться, то нову справу проти Кулика, особливо в разі зміни влади в Україні, може стати поворотним для всієї діючої верхівки ГПУ. Перш за все для його начальників – Луценко і Матіоса. Скандальний підлеглий знає дуже багато про те, які порядки встановили і що “напрацювали” ці керівники офісів на Різницькій і Антонова. Кого з них він здасть першим, стане ясно вже зовсім скоро.