Яким буде долар після інавгурації і чим загрожує економіці ПриватБанк

Перемога Володимира Зеленського на президентських виборах викликала цілий вал негативних прогнозів в частині розвитку країни з боку його опонентів. Ще між першим і другим туром в соцмережах розганялися апокаліптичні прогнози про крах банківської системи, прийдешньої гіперінфляції та різкої девальвації гривні. Ми  вирішили разом з експертами розібратися, як відреагує українська економіка на інавгурацію нового президента і чого чекати від курсу долара.

“Особливих ризиків для економіки немає”

Як зміниться економічний курс країни при Президентові Зеленському? На це питання навряд чи хтось ризикне зараз відповідати. Адже поки достовірно не відомо, хто саме буде в команді екс-шоумена і хто буде приймати рішення. Така ж ситуація і з його передвиборної економічною програмою, в якій, за великим рахунком, міститься лише набір тез.

“Окреме велике питання: хто увійде в команду Зе. Зараз поруч з ним я бачу Данилюка (колишній міністр фінансів) і Абромавичюса (колишній міністр економіки) — оцінюю їх позитивно, буде добре, якщо вони увійдуть в команду Зеленського. Залишається питання з ПЕК та іншими позиціями, де може проявитися вплив Коломойського або не проявитися. Поки не ясно”, — відзначає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. Він також зазначив, що західні інвестори, швидше за все, позитивно оцінять перемогу Зеленського, і котирування єврооблігацій України можуть навіть вирости.

У той же час економіст Віктор Скаршевський вважає сам факт того, що Зеленський став президентом, на економічну ситуацію в країні не вплине. “Ні економічного дива, ні катастрофи не відбудеться. Це все крайнощі. Особливо-що стосується сценарію катастрофи, який розганяє команда поки що чинного президента. Це все маніпуляції. Зовнішньоекономічні умови на даний момент нормальні. Ціни на основні експортні товари, хоча і трохи опустилися, але залишаються на прийнятному для України рівні. У той же час нерезиденти виявляють ще більший інтерес до наших ОВДП. Коли вони бачать прибутковість наших паперів в 20% , вони закривають очі на всі політичні ризики. Тільки з початку 2019 року портфель нерезидентів збільшився фактично в п’ять разів — з 6 млрд грн до 30 млрд грн. А якщо порівнювати ці цифри з минулим роком, то зростання становить більш ніж в два рази”, – сказав Скаршевський.

Його колега Андрій Новак також вважає, що якихось особливих ризиків для економіки немає. “Ризики можуть бути тільки в тому випадку, якщо стара команда, йдучи, спробує спеціально підірвати ситуацію. Але зараз у нас є діючі програми з МВФ, Європейським Банком, Світовим Банком та іншими партнерами, тому валютні потоки від всіх цих джерел стабільні і забезпечують фінансову стійкість”, — сказав “Вістям” Новак. При цьому він зазначив, що співпраця з МВФ буде продовжена, і ризиків в цьому плані немає.

Згоден з ним і екс-міністр економіки Віктор Суслов. “Відмовитися від МВФ, за прикладом Голобородька, Зеленському не вдалося б навіть при всьому бажанні. Україну загнали в таку боргову яму, що без продовження співпраці з Фондом уникнути дефолту не вдасться. Тому якийсь час продовжувати співпрацю з МВФ в будь-якому випадку доведеться”, — сказав “Вістям” Суслов.

А виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко каже, що призначення Зеленського може навіть прискорити темпи економічного зростання за рахунок притоку іноземних інвестицій. “Як правило, інвестори чекають чогось нового, в тому числі від Нової особи, яка буде перебувати на Банковій. І тільки одні очікування можуть змусити економіку рости набагато швидшими темпами, ніж раніше”, – зазначає Устенко.

Що стосується підвищення добробуту населення, то, за словами економістів, все буде залежати від того, чи вдасться команді нового президента запустити зростання економіки. “Це можливо. Для цього є кілька інструментів. Перший — збереження політики щодо збільшення мінімальної зарплати. Основне навантаження в такому випадку лягає не на державу, а на приватний сектор, який сьогодні становить 86% економіки країни. Резерв у бізнесу для цього є”, — сказав “Вістям” Новак.

Що буде з доларом

В останній тиждень перед виборами в соціальних мережах все частіше можна було зустріти коментарі експертів про те, що в разі перемоги Володимира Зеленського курс долара в Україні різко зросте. Одні кажуть, що він буде по 40 грн, інші ж чекають його по 60 грн. До слова, про ризики девальвації у своїй прощальній промові заявив і чинний президент Порошенко. Але поки на валютному ринку паніки не спостерігається. Більше того, наступного дня після другого туру виборів гривня навіть незначно зміцнилася на міжбанку.

Що ж стосується середньострокової перспективи, то, за словами експертів, нас чекає повільна девальвація. Вона пояснюється сезонними факторами, а також економічною необґрунтованістю нинішнього курсу.

“Курс гривні сьогодні не є економічно обґрунтованим. Він зміцнювався останні кілька місяців під впливом штучних монетарних чинників. Це були операції на відкритому валютному ринку. Мінфін випускав ОВДП, продавав їх нерезидентам, чим залучав спекулятивну валюту, а НБУ продавав депозитні сертифікати, стерилізуючи зайву гривню. Якщо все це прибрати, то курс повинен бути в районі 28 грн. Я не виключаю, що найближчим часом він повернеться до цієї позначки і буде рухатися в коридорі 28,3. А ось для того, щоб гривня девальвувала нижче, вже потрібні істотні фактори. Наприклад, емісія, погіршення ситуації на сировинних ринках, реінкарнація світової фінансової кризи і так далі”, — сказав радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.

У свою чергу Скаршевський зазначає, що девальвації гривні варто очікувати ближче до осені: “це буде сезонна девальвація, яку ми спостерігаємо щороку”. Експерти також звертають увагу, що в разі збереження поточної монетарної політики НБУ курс валют залишиться без особливих змін.

Фактор Приватбанку

Ще одне гостре питання, якими лякають українців опоненти майбутнього президента Володимира Зеленського, це можливе повернення в приватні руки націоналізованого раніше Приватбанку. Нагадаємо, 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до НБУ і Кабміну про неправомірність націоналізації банку.

Рішення ще не вступило в силу, але в уряді його вже збираються оскаржити. У той же час на початку квітня екс-співвласник Приватбанку Ігор Коломойський в інтерв’ю українському виданню заявив, що збирається отримати компенсацію в розмірі $2 млрд за капітал, який нібито перебував у банку на момент його націоналізації в грудні 2016 року.

На цю ситуацію відразу ж відреагували в Нацбанку. Зокрема, глава НБУ Яків Смолій в ході наради РНБО заявив, що якщо банк повернеться до колишніх власників, це буде загрожувати тим, що Фонду гарантування доведеться виплатити вкладникам близько 100 млрд грн, що підірве банківську систему і відправить курс гривні на місяць”.

Як кажуть експерти, ситуація непроста. “Тут дійсно існують дуже серйозні ризики. І головна проблема в тому, що поведінкові моделі населення ще нікому не вдавалося передбачити. Адже, як показує практика, банкрутство банку можна запустити навіть за допомогою розсилок СМС-повідомлень на телефони вкладників, щоб підняти паніку. І саме від того, чи буде паніка, більшою мірою залежить доля Приватбанку і всієї банківської системи України”, — сказав радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.

Він також зазначив, що з моменту націоналізації банку уряд нічого не зробив для того, щоб ліквідувати ці ризики. “ПриватБанк продовжує залишатися одним з основних банків країни. В ньому сконцентровані колосальні депозити населення, а серед активів — лише залишки кредитного портфеля державних цінних паперів. Тобто єдиний інструмент, який забезпечує його стабільність, — це портфель ОВДП, який держава вклала в процесі докапіталізації. Тому якщо ця тема детонує на повну потужність, то в Україні настане системна банківська криза, який поховає під своїми уламками всю банківську систему”, — сказав Кущ.

За його словами, у разі розвитку негативного сценарію у держави буде два програшні варіанти. “Поганий варіант — це надрукувати гроші і спровокувати інфляцію і девальвацію курсу гривні. Пам’ятаєте, який курс був взимку 2015 року? Так ось він був спровокований банкрутством Дельта Банку, який в рази був менше “Привату”. І другий варіант, жахливий, — це ввести мораторій на повернення вкладів. Враховуючи, що у цього банку мільйони вкладників, такий крок загрожує колосальним соціальним вибухом”, — сказав ущ.

У свою чергу економіст Віктор Скаршевський більш оптимістичний. “Припустимо, зміниться власник, і що, люди побіжать забирати гроші? Навряд. Вони ж їх не забирали, коли ПриватБанк перейшов з приватної власності в державну, і не забирали, навіть коли було оголошено воєнний стан. Розгін панічних настроїв — це злочин. Адже поки є рішення тільки першої інстанції. Цей розгляд йде вже два роки і триватиме ще два-три роки. Все це маніпуляції”, — зазначає Скаршевський.

Відкриття ринку землі

Одна з передвиборчих обіцянок Зеленського стосувалася питання щодо відкриття ринку сільгоспземель. Питання, суперечки навколо якого ведуться вже 18-й рік. Але досі експерти не можуть прийти до спільної думки.

Одні кажуть, що після відкриття ринку селяни продадуть свої наділи і залишаться біля розбитого корита. Інші вказують, що головними противниками зняття мораторію є великі агрохолдинги, які зараз практично за безцінь орендують паї селян. Крім того, експерти відзначають, що зняття мораторію в нинішніх умовах може обернутися справжньою “війною за землі”.

Втім, президент асоціації “Земельний союз України” Андрій Кошиль запевняє, що більшість страшилок сильно перебільшені, а сам закон може бути прийнятий, але ближче до кінця року. “До проведення парламентських виборів прийняття рішення про відкриття ринку землі неможливо. Провести його через ВР буде нереально. Тригером запуску ринку землі є прийняття Закону про обіг ринку землі сільгосппризначення. Тобто ринок може бути запущений не раніше, ніж буде прийнятий цей закон. А президент має до цього питання дуже опосередкований вплив, оскільки закон приймає парламент”, — сказав Кошиль.

У той же час такі передумови є — після проведення парламентських виборів. “Ближче до кінця року цей закон може бути прийнятий, але що в ньому може бути написано — велике питання, тому що єдиної думки немає ні в середовищі фахівців, ні в політичному середовищі. А питань багато: пускати або не пускати юрособи до покупки, яка повинна бути черговість викупу, чи дозволяти покупку іноземцям, але цього з великою часткою ймовірності не буде, і так далі. Також в законі може бути прописано поетапне введення ринку землі або з відстрочкою”, — сказав Кошиль.