Яку країну отримає Зеленський коли економіка в борговій ямі і з поганим прогнозом

З новим президентом пов’язують надії на розвиток економіки, зростання інвестицій і зарплат. А також – судячи з членів команди Зе – є надія на відновлення реформ. Але стартувати буде дуже непросто. Коли Зеленський прийде до влади, він швидше за все скаже, що в спадок від “папєрєдніков” йому дісталося попелище.

Так говорили і п’ять років тому. Наприклад, нинішня влада любила повторювати, як мантру, інформацію про те, що 27 лютого 2014 року залишок коштів на єдиному казначейському рахунку становив 108 тисяч грн. Це, вважай, нічого.

Примітно, що завжди називався день місяця – і сума. Навіть у квітні 2019 року – на дебатах – Порошенко не забув згадати дату і мізерні госмасштабам 108 тис. грн.

Але судити про стан економіки по залишку грошей на єдиному рахунку некоректно. Адже економіка може падати, а залишок грошей на рахунку сягатиме десятків мільярдів, якщо уряд не фінансуватиме всі видатки, передбачені законом про бюджет, тобто в ручному режимі скорочуватиме деякі статті видатків або ж регулярно поповнюватиме залишок коштів на рахунку позиковими коштами.

ДО РЕЧІ, нинішня влада саме так і чинила. Всі ці роки дефіцит бюджету України покривався за рахунок кредитів.

До того ж на єдиному казначейському рахунку акумулюються кошти не тільки державного бюджету, але й місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного страхування, кошти інших установ, які обслуговуються в Держказначействі. І цей показник – залишок коштів – не відрізняється стабільністю.

Так, нинішня влада не акцентувала увагу українців про наявність коштів на цьому рахунку за станом на 1 лютого 2014 р. А там було 4,7 млрд. грн. і станом на 1 березня 2014 року – (пройшло три дні після фатальної дати 27 лютого) – там накопичилося 3,5 млрд. грн.

Просто владі зручно було розповідати українцям про колапс економіки. І вона намагалася переконати громадян, що винні “папєрєднікі”, вибірково демонструючи показники.

Скільки грошей буде на казначейському рахунку до приходу Зеленського?

Отже, факти. На 1 квітня залишок на єдиному казначейському рахунку становив 14,9 млрд. грн. Цифри тут стрибали весь минулий рік так само, як і на початку 2014-го.

Наприклад, 1 січня 2019 року залишок був 9,8 млрд., а 1 серпня 2018 року – 1,99 млрд. І до моменту передачі влади Зеленському залишок коштів знову-таки скоротиться, адже кожен розпорядник коштів (а їх, як говорилося, кілька) прагне використовувати свої гроші в повному обсязі. Спрацює механізм самозахисту-хіба мало що в голові у нової влади.

Але це все звичайно квіточки. Далі – ягідки.

Чому Україна в борговій ямі

В Україні не виконується бюджет за доходами. Вже за перший квартал 2019 р. до загального фонду держбюджету не надійшло 16 млрд.грн. запланованих доходів. Дохідна частина бюджету не виконана на 4,7%.

Виконується він не перший місяць, і для фінансування витрат багато років залучаються позикові кошти. Економісти вважають, що це порочна тактика. Це як брати кредит, щоб купити собі їжі – пряма дорога до банкрутства.

Тільки в першому кварталі 2019-го були залучені позикові кошти на суму 112,9 млрд. грн. Бюджет був профінансований за рахунок облігацій зовнішньої позики (ОВДП) на суму 87,3 млрд. грн.

Ще грошей додали за рахунок залучення кредиту в розмірі 529 млн. євро під гарантії Міжнародного банку реконструкції та розвитку на 350 млн. дол. (за рахунок дорозміщення єврооблігацій з терміном погашення – 1 листопада 2028 м).

Ця тактика призвела до того, що Україна вся в боргах. І за накопиченими боргами вже теж треба платити.

У 2019 році Україна повинна віддати кредиторам частина боргу з відсотками у розмірі 458 млрд. грн. І що ж належить виплачувати в першу чергу? Відсотки за взятими раніше кредитами – це 145,2 млрд. грн. Це сама “непродуктивна” частина боргу, оскільки обсяг боргу від цих виплат не скорочується.

При цьому грошей на відсотки потрібно все більше – в 2019 році сума вже в 2 рази вище, ніж середній показник за 2014-2018 рр .. Максимальні виплати відсотків припадуть на 2019-2021 рр.

При цьому сукупний борг держави за п’ять років Порошенко виріс. Станом на 1 березня 2019 р. він склав 2,1 трильйон (!) гривня.

Зовнішня частина боргу – це 50,7 млрд. дол. При Порошенку вона виросла на 13,8 млрд.дол.

Внутрішній борг ріс ще швидше і становить тепер 760,3 млрд. грн. При Порошеко він виріс більш ніж в два рази – на 476,24 млрд. грн.

Під президента Зеленського закладена ще одна “боргова міна”. Якщо він доб’ється зростання економіки (понад 3%), то число відсотків за кредитами, які країна повинна буде негайно виплатити, істотно зросте (це підсумок переговорів по реструктуризації держборгу, які проводила Наталія Яресько).

Причому, швидше за все Зеленський таки доб’ється зростання вище 3%, оскільки номінальний ВВП в 2018 році практично досяг порогового значення – 125,4 млрд. дол. Хоча це зовсім не реальне зростання ВВП, а наслідок підвищення цін.

Висновок з усього сказаного один – Україна в борговій ямі. Але поїхали далі.

Що з резервами?

Ще один показник, яким любить гратися нинішня влада – міжнародні резерви. Вони, за офіційними повідомленнями, виросли-і досягли рівня 2013 року.

Давайте розбиратися. 1 січня 2014 року золотовалютні резерви становили 20,4 млрд. дол. Якщо відняти заборгованість перед МВФ, матимемо чисті резерви (цей показник наочніше) – і це 15,2 млрд. дол.

За один рік роботи нинішньої влади резерви скоротилися-і в кінці лютого 2015 року склали 5,6 млрд. дол., в тому числі чисті резерви – увага! – 0,3 млрд. дол.

І дійсно, “титанічними” зусиллями Порошенко за наступні чотири роки резерви були поповнені до 20,6 млрд. дол. (за даними на 01 квітня 2019 р). Але поповнювалися вони не за рахунок зростання економіки, а за рахунок залучення позикових коштів. Тому чисті резерви на даний момент становлять всього 9,5 млрд. дол. і рівня 2014, тим більше, самого благополучного 2013 року вони не досягли. Також треба розуміти, що в пікові періоди виплат за зовнішніми боргами резерви швидко вичерпуються.

Дешева гривня, мінімальний експорт і доходи заробітчан

Одним з показників сильної і здорової економіки є стабільна і дорога гривня, затребувана і за межами держави. Гривня у нас подешевшала за п’ять років подешевшала в 3,4 рази (з 7,99 грн./долу. до 26,85 грн/дол.).

Найчастіше знецінення валюти призводить до стрімкого зростання експорту. Гривня дешевшає, значить, і собівартість продукції знижується (хоча б за рахунок зменшення частки зарплати – вона в гривнях не змінюється, але в доларах падає). А значить, товари значно легше продати за кордоном.

Але в 2014 – 2018 році збільшення обсягів експорту не сталося. Навпаки, стався істотний спад. Так, у 2018 році Україна експортувала товарів на суму 43,3 млрд. дол. – це на 36,5% менше в порівнянні з 2013 роком.

При цьому структура експорту не змінилася, тобто, в 2013 і 2018 році Україна продавала приблизно одне і те ж-а саме зерно та іншу сільгосппродукцію, руду і метал. Все це – сировина, яка не дає гарного прибутку: різниця між собівартістю і ціною продажу сировини завжди невисока.

До того ж баланс зовнішньої торгівлі України негативний – і з кожним роком дефіцит зовнішньоторговельного балансу зростає. Тобто, купуємо ми з-за кордону все більше, а продаємо на експорт все менше.

Так за підсумками 2018 р. цей дефіцит виріс в порівнянні з попереднім роком на 29,6% і склав вже 11,2 млрд. дол. А за січень-лютий 2019 р. дефіцит вже досяг 1,3 млрд. дол.

Перекриває цей дефіцит Україна за рахунок валютних переказів заробітчан. За даними Світового Банку тільки в минулому році обсяг приватних переказів в Україну досяг 14,4 млрд. дол. або 11,4% ВВП. По сумі переказів Україна посіла перше місце серед країн Європи та Центральної Азії (з 59 млрд. дол. Україна отримала 14,4).

Тут є закономірність. Нинішня українська влада всіляко підтримувала експорт трудових ресурсів і нових робочих місць практично не створювала.

За “п’ятирічку” 2014 – 2019 Україна подвоїла експорт товарів і капіталів, а саме трудових ресурсів в сусідні країни. У літній сезон до 10 мільйонів українців працює за кордоном.

Нуль інвестицій, бідність і зростання цін – кілька фактів про економіку Порошенко

* Ніякого зростання іноземних інвестицій Україна за минулі п’ять років не отримала. Були тільки розмови. Так, у 2014 – 2018 роки обсяг іноземних інвестицій склав 32,3 млрд. дол. і це на 21,4 млрд. дол. менше, ніж за попередній період. І це ще без урахування якості інвестицій. За січень-лютий 2019 року Україна отримала інвестицій на 500 млн. дол., і третина з них – це операції з переоформленням боргу банків у статутний капітал (грубо кажучи, банк не може розрахуватися з боргом і пропонує боржнику замість цього частку в статутному капіталі, що як правило має на увазі права на майно; іншими словами, ніяких реальних грошей в економіку від такої “інвестиції” не надходить). До речі, іноземні інвестори вкладають в Україні свої кошти в основному в банківську і страхову діяльність, операції з нерухомістю, а також у сферу переробки, транспортування і зберігання сільгосппродукції. В промисловість або високі технології майже не вкладають.

* У 2018 році споживчі ціни зросли на 9,8 %, але на цілий ряд товарів і послуг (наприклад, ЖКГ) – набагато вище.

* В Україні масовий характер набула бідності. Прожитковий мінімум у нас становить 66,92 дол. (1853 грн.) Якщо рахувати в доларах, то це у 2,2 рази нижче, ніж прожитковий мінімум був в січні 2014 р. – 147,2 дол.

* Борги по послугах ЖКГ на 1 березня нинішнього року складають космічну суму-69,4 млрд. грн і продовжують рости.

* При цьому прогнози Світового банку щодо України зараз негативні. Зростання економіки ще більше сповільниться в 2019 році, а це значить, ми так і залишимося в хвості рейтингу країн за доходами на душу населення.

* В 2019 році додадуться нові ризики і негативні фактори. Так, з 1 червня Росія зможе ввозити з Росії нафтопродукти і газ (пропан, бутан) тільки по спецдозволів. Це серйозно вдарить по внутрішньому ринку нафтопродуктів, а ціни на бензин істотно зростуть. А з 2020 року Україна ймовірно втратить доходи від транзиту газу в Європу – в кращому випадку обсяг транзиту знизиться до критично малого обсягу в 40 млрд. куб. м в рік. І є ймовірність, що транзит припиниться взагалі.