Мовний закон – штрафи, абсурдні положення і незручності пенсіонерів

Верховна Рада прийняла Закон “Про забезпечення функціонування української мови, як державної”. У законі маса безглуздих і суперечливих моментів, а сам документ називають “антиєвропейським” і дискримінаційним. Проте можна не сумніватися, що Порошенко перед відходом швидко “підмахне” законопроект.

Що ми отримали в результаті? В Україні – країні, де приблизно для половини громадян українська мова не є рідною, намагаються повністю перевести на українську” всі сфери життя, крім приватного спілкування. Більш того, громадян збираються піддати принизливій сертифікації, яка буде потрібно для трудойстройства. Але навіть без неї фактично ситуація наступна. У всіх” неукраїномовних ” фактично забирають:
– все публічний простір (кафе, магазини, театри, музеї, тощо) їх рідних міст перестане говорити з ними рідною мовою;
– у них відберуть право отримувати медичну допомогу рідною мовою;
– вони втратять можливість здобувати початкову освіту (вищу давно українізовано) рідною мовою;
– зникне і можливість давати свідчення / брати участь у дебатах в судах рідною мовою;
– з маркування товарів зникне їхня рідна мова;
– навіть в інтернеті, при заході на будь-який сайт з доменом .ua, за замовчуванням буде завантажуватися україномовна версія.

Заборони та штрафи
У законопроекті є звичні статті про те, що всі документи повинні бути виключно українською мовою, україномовної повинна бути реклама, обслуговуючий персонал. Більш того, українці повинні будуть отримувати сертифікати на знання української мови. Це буде одним з критеріїв при прийомі на роботу.

Для того, щоб впровадити сертифікати, буде створена нацкомісія із забезпечення стандартів державної мови, також працюватимуть мовні інспектори, а також уповноважений із захисту мови. В цілому це буде караюча структура, яка буде стежити за дотриманням закону.

“Закон передбачає 90 – 100% українізацію абсолютно всіх сфер суспільного життя, крім приватного спілкування і відправлення релігійних культів. І це в країні, мінімум половина якої в повсякденному житті говорить російською, а ще близько 5% – іншими мовами, – зазначає З цього приводу експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов. – Цей закон націлений не на “об’єднання нації і миролюбна розвиток української мови”, а на встановлення мовного апартеїду, поділ громадян на “сорти” за мовною ознакою, і кричуще порушення прав усіх, хто в повсякденному житті звик використовувати не українська мова.”

А політолог Руслан Бортник зазначає, що закон приймають, щоб в першу чергу забороняти і контролювати. До того ж, він суперечить багатьом законом Європейського Союзу.

“Цей закон проти багатомовності, офіційного статусу мов. Більше того, передбачена відповідальність фактично за критику положень закону. Багато дітей втратять можливість вчитися рідною мовою, що також не вписується в європейську концепцію розвитку. Абсурдне саме існування самого інституту уповноважених із захисту мови. Захищатимуть ефемерну сутність. Ну і сертифікація як вишенька на торті. Таке було вже в 30-х роках при СРСР, коли без сертифіката не можна було влаштуватися на роботу”, – говорить Бортник.

Також цим законом його творці продовжать боротися з будь-яким мистецтвом, яке не захочуть перекладати на українську мову. Якщо фільми потрібно дублювати, то в театрі вистави будуть йти з титрами. Більш того, фільмів мовою оригіналу кінотеатри матимуть право показувати не більше 10% від загального обсягу.

Для порушників вже передбачили штрафи. Їх накладатимуть мовні інспектори після відповідних перевірок. Вони будуть у розмірі від 3400 до 140 тис. грн.

Відповідальність передбачена за публічне приниження чи зневажання українською мовою, а також навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови. Обігравати українську мову в різних гумористичних шоу тепер буде неможливо.

Політолог Олексій Якубін вважає, що штрафи і контролюючі виконання Закону створює корупційні ризики. Мовляв, перевіряючі можуть вимагати хабарі і продавати сертифікати.

“Мовні інспектори та видача сертифікатів може створити корупційні пастки. Це створює корупційні можливості для чиновників, яких стане ще більше. Збільшується бюрократичний апарат, а ми знаємо як це небажано, враховуючи загальний рівень корупції”, – говорить Якубін.

Незручності для ЗМІ та читачів

Абсурдність закону ще й у тому, що його прийняли керуючись неактуальною політичною повісткою. Перша політична причина – закріпити вплив президента, Порошенко на радикальних націоналістів, яким подобається прийнятий закон. Друга політична причина – напаскудити Зеленському, який тепер повинен буде якось розгрібати все, що наостанок наприймали депутати Ради, яких теж скоро розпустять по домівках. Така думка експертів.

“Цей закон прийняли саме зараз з однією єдиною метою – закріпити за президентом і його партією націоналістичну електоральну нішу напередодні парламентських виборів. В цю нішу Порошенко загнав себе сам своєю ультра-націоналістичної президентською кампанією, і тепер йому доводиться відповідати створеному образу. Ймовірно, у парламентській кампанії він планує піарити себе як “єдиного істинно українського президента, що стоїть на чолі єдиної істинно-української політичної сили”, – каже Данило Богатирьов.

Експерт вважає, що Зеленському дуже важко буде подолати дію нового закону, хоча щось йому все ж доведеться робити “з цим актом кричущого порушення прав. Будь-яка спроба нового президента їх скасувати призведе до протиборства з боку Ради і збиранню “мовного майдану”, подібного до того, що ми могли спостерігати в 2012 р.”, – зазначає експерт.

У законі зазначено, що 90% ефірного часу передач повинні йти українською мовою. Більш того, репліки учасників програм іноземними мовами повинні синхронно перекладатися і титрувати державною мовою. Таким чином, телебачення і радіо отримає ще менше місця для маневру в мовному плані.

Ще сильніше постраждають друковані ЗМІ. Вони зможуть видаватися на інших мовах за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Більше того, поширення за передплатою друкованих ЗМІ, виданих іншими мовами, допускається за умови забезпечення їх засновниками можливості передплати в Україні такого ж видання державною мовою.

Це виглядає абсурдно, оскільки частина ЗМІ орієнтована на аудиторію, яка читає іноземною мовою. ЗМІ повинні будуть нести додаткові витрати на друк відмінної версії газети українською мовою. Навіть заради єдиного передплатника доведеться запускати верстат, що коштує чималих грошей.

Теж саме стосується реалізаторів преси, адже в різних містах публіка вважає за краще різну пресу. На сході України, наприклад, читачів російськомовної преси більше, на Закарпатті ж є регіони, де віддають перевагу пресу на мадярській мові.

Головний редактор газети” Вести ” Оксана Омельченко каже, що мовний закон серйозно вдарить по виданню у фінансовому плані. Таким чином, для ЗМІ створюються штучні перешкоди.

“Мовний закон-це черговий удар поки ще чинної влади по ЗМІ. Що стосується газет, то ми чудово розуміємо, що в переважно російськомовних містах є попит саме на російськомовну пресу. Примусовий перехід на український обрушить продажі і при цьому змусить збільшити витрати на виробництво. Таким чином влада створює економічні перешкоди для існування неугодних ЗМІ”, – каже Оксана.

Що стосується радіостанцій, то там зміни відчують не так сильно. Закон передбачає квотування, яке ввели ще три роки тому.

Гендиректор ТРК “Люкс” Роман Андрейко в коментарі “Вістям” зазначив, що щоб уникнути санкцій радійники вже звикли навіть перевиконувати план, стосовно мовних квот. Ця сфера за три роки встигла адаптуватися до нових мовних вимог.

“Всі норми законів, що стосується мови і квот, були прийняті більше трьох років тому і зараз діють вже дуже жорсткі правила регулювання. На всякий випадок радійники ставлять вже майже половину українських пісень в ефірі. Те ж саме стосується і ефірів, щоб не потрапити під санкції. Для нас цей закон практично нічого нового не несе”, – говорить Андрейко.

Олексій Якубін вважає, що таким чином держава створює ще один важіль тиску на ЗМІ. Крім того, не таким вільним в майбутньому може виявитися Інтернет, де електронні ЗМІ також будуть повинні вносити зміни на своїх сайтах.

“За замовчуванням сайти повинні будуть спочатку завантажувати свою головну сторінку українською мовою. Це ще один з механізмів тиснути на ЗМІ, адже постійно перевірятимуть тих, хто виконує цю норму закону. Спробують дістатися і до незалежних платформ, таких, як Youtube, якщо увійдуть у смак. Інша справа – як вони це реалізують? Інтернет у нас поки що не під ковпаком, як в Китаї”, – говорить Якубін.

Незручності для пенсіонерів
Поки що даний закон найболючіше б’є по людях старшого покоління, пенсіонерам. Якщо у людей молодшого і навіть середнього віку є час, щоб вивчити мову і отримати сертифікат, то більшості українських пенсіонерів це буде не під силу.

Старшим людям складніше запам’ятовувати нову інформацію і вчити мову, проте саме вони є основними споживачами матеріалів газет, а також ефірних телеканалів. Молодь втече в інтернет, де російськомовного контенту їм буде вистачати, українці навіть середнього віку все ще воліють книги, газети, телевізор і журнали інтернет-ресурсів. Не факт, що вони зможуть знаходити достатньо продукту в газетних кіосках і на розкладках, не вдасться подивитися кіно або серіал зрозумілою для них мовою.

Політолог Андрій Золотарьов у коментарі “Вістям” зазначив, що закон не враховує інтереси всіх громадян України. На його думку закон абсурдний і невигідний країні.

“Цей закон має дискримінаційний характер. Закон антиєвропейський, більшовизм, упакований в патріотичні кольори. Він прийнятий в умовах політичної доцільності, як елемент предвибоной кампанії. Закон неприйнятний для країни, яка говорить про європейський курс”, – каже Золотарьов.

Панікувати поки не варто, адже численні правки до закону продовжує розглядати Верховна Рада. Проте, навіть якщо деякі пункти пом’якшать, він анверняка впаде тяжким тягарям на ЗМІ, а також людям, яким вже важко буде вивчити українську мову.