Хамство – ознака вашого безсилля

Хамлять від безсилля, почуття власної нереалізованості, ущербності і роз’їдаючої душу ненависті. Відповідають тим же від невпевненості в собі, невміння володіти собою і гострої образи.

Пам’ятаю 1998 рік. Я тоді вчилася в провінційному інституті, і в кінці третього курсу нас відправили на практику в київське педучилище №2. Все було новим: вітрини, прикрашені різнокольоровими мотками пряжі, кав’ярні та автомобілі, що нагадують морди бульдогів. Ми оселилися в гуртожитку недалеко від метро «Дружби народів», вдень​​читали лекції про Ушинського і Амонашвілі, а ввечері прогулювалися до моста Патона. Одного разу забрели в магазинчик меблів з канделябрами, скринями і ширмами, розписаними на китайський манер.

Продавщиця шумно втягнула повітря, немов ми ганебні дворняжки, і стала слідувати за нами по п’ятах. Дихати в потилицю і покахикувати. Ми засоромилися своїх дешевих туфель і дерматинових сумок і поспішили ретируватися так майжн=е нічого і не розглянувши. І потім ще довго уникали стильних пасажів виключно через продавців. Вони обслуговували з таким виглядом, ніби тільки вчора виграли конкурс «Міс Всесвіт» і премію «Греммі», але ​​помилково потрапили в торговий зал.

Одного разу прийшла в бутік, в якому завжди купую сукні для презентацій. Він дорогий, але того вартує. Цього разу на порозі стояла господиня, чимось незадоволена жінка похилого віку, і бовталася мотузка, що означала «перерву».

• Підкажіть, коли ви відкриєтеся? Мені дуже потрібно плаття.

Вона зміряла мене бридливим поглядом:

• Дівчино, а ви впевнені, що зможете хоч щось у нас купити?

В той момент я не знайшлася з відповіддю. Просто захлинулася вселенською образою і зіпсувала собі настрій на кілька годин. Проте зрозуміла, що з хамами треба вчитися правильно розмовляти і стала почитувати М. Литвака «Психологічне айкідо». Намагалася бути на чеку і постійно включеною. Виходить ще не завжди.

Якось взимку у нас з чоловіком проходила ділова зустріч в престижному ресторані. Ми здавали верхній одяг в гардероб, і я раптом згадала про шарф. Стягнула його з шиї і за звичкою запхнула в рукав. Гардеробник – чоловік з червоною паперовою квіткою на піджаку, голосно відчитав:

• Що ви, як з села? Або етикет не один для всіх? Ви б ще кишені перевірили.

Я вперше розсміялася, замість того, щоб заплакати:

• Так, ви все дуже точно підмітили. Я з глухого села. Хочете прописку покажу?
  Він почервонів і шмигнув за шторку.

Нещодавно в супермаркеті дуже повна жінка зайняла собою і своїм візком весь прохід:

• Дозвольте пройти.
  Вона:
• Що, місця мало? Обійди через «молочку».
• Через «молочку» холодно. У вас тут набагато тепліше.
  Жінка крякнула, але «з’їхала» з проходу.

Хамство завжди вважалося рисою нижчих шарів суспільства. Цим страждали лакеї, слуги і холопи. Хамлять від безсилля, почуття власної нереалізованості, ущербності і роз’їдаючої душу ненависті. Відповідають тим же від невпевненості в собі, невміння володіти собою і гострої образи.

Переводять все в жарт – сильні. Залишаються абсолютно невразливими – по-справжньому щасливі!

Джерело: Бліск спейс