Коли Зеленський відправить Раду на дострокові вибори, рятуючи курс Єрмака-Сивохи : частина “слуг” вийшла з під контролю


Загрузка...

Конфлікт в президентській партії, викликаний недавніми переговорами в Мінську, які супроводжувалися підписанням таємних протоколів, може стати початком кінця монобільшості у Верховній Раді, зазначають Патріоти України. Про ситуацію з розколом у “Слузі народу”, а також про можливе проведення позачергових парламентських виборів вже у цьому році, – у матеріалі Максима Мухіна.
Безстрашний депутатський корпус
Те, про що досить давно говорили в кулуарах Верховної Ради – серйозні внутрішні протиріччя всередині фракції “Слуга народу”, які ризикують у найближчому майбутньому призвести до розколу у президентській політичній силі – все-таки відбулося. Справедливості заради, варто зазначити, що все до цього йшло. Ще у жовтні минулого року стало зрозуміло, що фронда в СН згодом буде активізуватися, коли частина фракції збунтувалася проти обмеження прав народних депутатів. Йдеться про законопроект, який надавав правоохоронним органам право негласних слідчих дій щодо парламентаріїв. Тоді цей конфлікт на Банковій акуратно загасили, поставивши на паузу даний проект закону. Далі – більше: пропрезидентська фракція почала періодично валити голосування за урядові або президентські законопроекти. Конфлікт між різними групами народних депутатів всередині СН почав виходити в публічну площину.

Президент Володимир Зеленський навіть пообіцяв розпустити Верховну Раду, якщо конфлікти не вщухнуть.

“Вони перемогли завдяки мені, завдяки підтримці суспільства мого прізвища, і завдяки тому, що багато хто з них щось значить у своїх регіонах, багато хто з них – професіонали. Я не хочу зараз ламати цю партію. Але якщо вони будуть продовжувати їсти один одного, я їх розпущу через рік”, – заявив президент Володимир Зеленський під час прес-марафону восени 2019 року.

Але ці страшилки, схоже, не особливо лякають депутатський корпус. Після попереднього пленарного тижня стало зрозуміло, що частина фракції поступово йде з-під контролю після голосування за відставку генерального прокурора Руслана Рябошапки. Фракція СН дала тільки 179 голосів при 248 можливих. Голоси, яких бракує, довелося шукати у “Опозиційній платформі – За життя”, депутатських груп і позафракційних нардепів. Правда, в СН намагалися виправдатися тим, що це було вільне голосування. Насправді, за інформацією “Апострофу”, Офіс тоді робив все, щоб “переконати” депутатів. Однак майже 70 “слуг” відмовилися голосувати за відставку Рябошапки. Багато хто просто вийшов із залу…

Наступний випадок опору у фракції вперше перейшов у публічну площину. У п’ятницю, 13 березня в мережу потрапила копія документа, підписаного двома днями раніше главою Офісу президента Андрієм Єрмаком в Мінську. Експерти зазначали, що документ, який вказує на створення нового консультативного органу, фактично фіксує суб’єктність “Л/ДНР”. При цьому Російська Федерація в даному випадку отримує статус гаранта-спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

Тут важливо уточнити, що документ був прихований Офісом президента і представниками Тристоронньої переговорної групи від громадськості. Пізніше Єрмак, виправдовуючись, заявив, що спільне підписання українською стороною даного документа разом з представниками “Л/ДНР” не матиме жодних наслідків.

Слова глави Офісу президента багатьом здалися непереконливими. Причому, не тільки тим, хто представляє опозицію. У п’ятницю, ближче до вечора, на Facebook-сторінках багатьох представників президентської фракції з’явився текст звернення до президента Зеленського із закликом не допустити створення спільного органу з представниками тимчасово окупованих територій.

Пізніше, очевидно для зручності, на одному з сервісів “хмарного” зберігання інформації був створений файл, куди помістили текст заяви і список народних депутатів, які розмістили його на своїх сторінках. Серед них варто виділити групу київських мажоритарників – Дмитра Гуріна та Анни Бондар, орієнтованих на скандального забудовника Андрія Вавриша, який в свою чергу, близький до екс-глави Офісу президента Андрія Богдана. До речі, сам Богдан – відомий любитель пожартувати над своїми політичними опонентами (а після звільнення з поста глави Офісу президента любові до Зеленського у Богдана явно стало менше) – в п’ятницю з ранку опублікував у себе на Facebook пост з єдиним словом “Веселуха”. Що хотів сказати цим екс-керівник Офісу президента, можна тільки здогадуватися…

Також деякі експерти бачать в групі підписантів опозиційної заяви людей, пов’язаних з бізнесменом Віктором Пінчуком, а також Ігорем Коломойським. В останньому випадку мова йде про представників “1+1”, народних депутатів Олександра Ткаченка і Ольгу Василевську-Смаглюк. Остання, щоправда, пізніше видалила пост. Проте, станом на вечір 15 березня заяву перепостили 53 члени фракції СН, ще сім депутатів видалили свої пости. А деякі – навіть власні сторінки в Facebook. Мабуть, з переляку…

Як відомо народний депутат Микита Потураєв, що одним з перших розмістив у себе текст заяви, у п’ятницю в Офісі президента відбулися консультації з приводу документа, підписаного Єрмаком. Однак більше подробиць дізнатися не вдалося – і Потураєв, і інші його колеги, які виступили проти політики партії, на телефонні дзвінки не відповідали. Однак сім відкликаних заяв вказує на те, що консультації видалися жорсткими. Непублічно підтверджують це і співрозмовники “Апострофа” в Офісі президента.

“Керівництво Офісу – в шоковому стані і метає блискавки. І готуються перейти в контр-наступ” – розповіли нам в п’ятницю джерела на Банковій.

Обмін заявами
І справді, вже в п’ятницю, не відкладаючи цю історію в довгу шухляду, в Офісі президента почали активно “гасити” цей украй неприємний скандал. Народний депутат Євгенія Кравчук, головний комунікатор СН з пресою, розмістила пост, в якому запевняла, що, мовляв, нічого серйозного не сталося, а депутати просто висловили побоювання суспільства.

Наступного дня була ще одна заява від групи народних депутатів-переселенців з Донбасу на користь Єрмака. Текст розмістили Володимир Воронов, Руслан Горбенко, Олексій Кузнєцов і Максим Ткаченко – уродженці Донбасу. “Для процесу миротворчості завжди повинен бути діалог, і вести діалог повинні люди, які розуміють одне одного. А бажання всіх і вся сісти за стіл переговорів і радити “на вухо” навіть підозріле”, – йдеться в заяві.

Нагадаємо, Максим Ткаченко поряд з Сергієм Сивохо є радником секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Примітно те, що Сергій Сивохо представляв свою платформу національного примирення і єдності на наступний день після візиту Єрмака до Мінська.

А в суботу ввечері з’явилася ще одна цікава заява – противника політики Єрмака, народного депутата Єгора Чернева.

“Ми виступаємо за єдність фракції і не хочемо виносити внутрішні суперечки в цілому. І не будемо. Але деструктивна діяльність окремих осіб без відповіді не залишиться”, – написав він у Facebook. Пізніше пост перепостив Потураєв.

Таким чином, можна говорити про те, що деструктивні процеси всередині фракції монобільшості стали надбанням суспільства.

“Очевидно, що у нас відсутня монобільшість в класичному її розумінні. Фракція зібрана з різних груп – представники різних олігархів, галузеві групи. Якщо згадати як збиралася “Слуга народу”, то там був принцип – кандидат для кожного виборця. Зараз когось залякують, підкуповують, умовляють”, – каже політолог Олексій Голобуцький.

Завдання на вчора
Позиція незгодних вказує на те, що всередині фракції більшості все-таки є політики, які готові йти врозріз з політикою Банкової. Завдання Офісу президента – якщо не зупинити розкол, то щонайменше не допустити його поглиблення. Якими методами це робитимуть Єрмак і компанія – поки не ясно.

Варто зазначити, що голова президентської канцелярії за час своєї роботи на чолі Офісу своїми діями показав, що не вміє працювати з парламентом. На відміну від свого попередника Богдана, він сконцентрував на собі міжнародну діяльність і переговорний процес щодо Донбасу. Втім, цим він займався і раніше, перебуваючи на посаді помічника президента. У той же час потенційної фігури на роль ефективного комунікатора Банкової з пропрезидентською фракцією поки не спостерігається.

Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань зазначає, що демарш всередині фракції вказує на глибокі розбіжності, але вважає, що повноцінним розколом називати ці процеси поки не варто.

“Формально депутати виступили не проти Зеленського, а проти Єрмака. Це перші прояви непокори, будемо дивитися як буде далі. Не виключено, що криза всередині фракції може посилитися”, – сказав він .

Думка експертів щодо наслідків даної історії розходяться. Деякі вважають, що “слуги” не дозріли до повноцінного розколу. Інші ж зазначають, що найближчим часом пропрезидентську фракцію почне так трусити, що це може призвести до дострокових парламентських виборів – на Банковій просто не зможуть контролювати своїх депутатів.

Згідно із законодавством, провести позачергові парламентські вибори Зеленський зможе не раніше літа, коли закінчується рік від попередніх позачергових. Про свої наміри глава держави вже заявляв. І зараз четверта частина його фракції виявилася фактично непідконтрольною. На тлі важливих голосувань за ринок землі, призначення міністрів, яких бракує в уряді або можливих екстрених рішень, пов’язаних із економічною кризою, отримати неконтрольовану більшість у власній політсилі – смерті подібно. Звичайно, за окремими голосуваннями завжди можна знайти сателітів серед позафракційних депутатів і депутатських груп, але на це йде час і необхідність виділяти додаткові преференції.

Втім, політолог Петро Олещук вважає, що позачергові вибори на сьогоднішній день можуть бути тільки як фактор обговорення. Навряд чи влада зараз піде на цей крок.

“Всі пам’ятають, що основа рейтингу “Слуги народу” – це особистий рейтинг президента. Ніхто не гарантує, що результат дострокових виборів буде кращим, ніж зараз. Так, вдасться оновити депутатський корпус, але якою буде фінальна конфігурація під куполом зараз – складно судити. Думаю, що найближчі голосування в Раді покажуть, як буде далі розвиватися ситуація”, – сказав “Апострофу” Олещук.

Проте, може виникнути ситуація, коли Зеленський змушений буде розпустити парламент.

“Позачергові вибори можуть бути ініційовані. Але ми вступаємо в зону турбулентності, і позачергові парламентські вибори – це останнє, що повинно лякати. Економічна криза, пандемія коронавірусу, слабка українська економіка, військові дії – це головні виклики для влади на даний момент”, – вважає Олексій Голобуцький.

Патріоти України

Підписуйтеся на наш та Телеграм канал, щоб бути в курсі всіх актуальних новин


Загрузка...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Show Buttons
Hide Buttons