Журналістське розслідування трагедії: Чому померла мати 6-ти дітей, під час народження 7-ї?


Загрузка...

Чекали на поповнення сьомою дитиною, а втратили і малюка, і маму, – у Біркові оплакують багатодітну Ніну Романову. Жінка народила мертву дитину і сама померла під час пологів.

– Ніну ховали у її день народження, мало б виповнитися 33… Хотіла дати життя ще одній людині, але у муках віддала Богові душу… Така молода, гарна була! А дітки які у неї з Олегом чудові! Ми так раділи цій сім’ї. Як можна було не вберегти ні породіллю, ні немовля? Вона пішла в лікарню, бо щось погано себе почувала. Її оглянули у Літині і відправили на Вінницю. Чоловік хотів за нею їхати, а вона його додому відправила до дітей. А зранку подзвонили, що вже померла…

Усе село за Ніною плакало. А коли її шестеро діточок обступили могилу і кидалися за мамою в яму, то кричали навіть чоловіки, — плачуть сусіди Ніни та Олега Романових у Біркові на Літинщині.

Ніна дала життя шістьом дітям, а сьома вагітність стала фатальною
Багатодітна сім’я Романових приїхала на Вінниччину нещодавно. Раніше проживали на Житомирщині. Годувальника сім’ї у Бірків покликав місцевий фермер. Він запропонував чоловікові роботу і придбав для його родини хату.

– Це вже третя сім’я, яку я сюди перевіз. Село вимирає. Хати пустують. Для Романових викупив за 11 тис. дол. великий будинок, бо ж їх багато. Шестеро дітей — це цілий клас для нашої школи! Олег — трудяга, мені такі потрібні. Він і як батько дуже турботливий. Сім’я для нього найважливіше, тим паче зараз. Серце стискається, коли дивишся на цих діточок, які тепер ростимуть без мами. Не повинно бути такого у сучасному світі, щоб жінки під час пологів помирали. Це ж не вперше народжувала, а вже всьоме… Олег радів, що буде ще один син, бо у них чотири дівчинки і лише двоє хлопців. До родин готувався, а довелося дружину і дитину поховати. Шкода його, але самого у горі не залишимо, — схвильований бідою свого працівника директор ПСП «Поділля-Агро» Віктор Семененко.

Після похорону батько Олег декілька днів побув у відпустці, щоб дітей розрадити, але вимушений повернутися на роботу, щоб сім’ю годувати. Допомагає по господарству зараз сестра покійної — Тетяна.

– Звичайно, маму дітям ніхто ніколи не замінить. Години не минає, щоб вони про неї не згадали. У дівчаток очі на мокрому місці. Наймолодша Полі­нка хоче ще помазатися на ручках, їй важко без маминих обіймів. Намагаюся зайняти кожного, щоб хоч трохи від­воліклися, — роз­повідає Тетяна. — Досі не можу зрозуміти, чому так сталося. Подзвонила сестрі 9 липня після обіду, але слухавку взяла якась жінка і повідомила, що Ніна зараз не може розмовляти. Набрала Олега, він сказав, що дружина в лікарні, напевно, буде народжувати. Я зраділа, побажала Божої допомоги і сказала, що згодом передзвоню. Але о четвертій ранку мені повідомили, що Ніна і дитинка померли…

– Я Полінка-балеринка, мене так мама називає. Я скоро піду в школу, бо з мамою уже усі букви і цифри вивчила, — ділиться наймолодша 6-річна донька Романових.

Старша Катруся не стримує сліз: «Мама-мама…». Найстарша, 14-річна Аня, при молодших братиках і сестричках не показує хвилювання. Каже, що вчиться млинці готувати, як мама. І посуд миє.

Братики Миколка і Михайлик допомагають батькові по господарству.

Хтось дітей налякав, що приїде якась служба з перевіркою і їх можуть забрати у батька. Вони дуже переживають, що втратили маму і можуть ще й тата втратити… Тому один поперед іншого показують, які вони вже самостійні і дружні!

– Зроблю усе від мене залежне, щоб дітям було добре! Вони – найдорожче, що у мене зосталося… Я ніколи не зможу змиритися з втратою коханої дружини… Знаю, що довести вину медиків неможливо, вони ще мене крайнім зроблять… Тому змирився, бо ніхто і ніщо вже не поверне моїм дітям мами, — переконаний вдівець.

Ось як прокоментувала ситуацію зі смертю породіллі та дитини головний експерт з акушерства та гінекології департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА Інна Кукуруза:

– Знаю ситуацію від моїх колег та вивчала медичну документацію пацієнтки. За вказаною у обмінній картці інформацією жінка стала на облік на 35-му тижні вагітності. Перше УЗД зробила 23 червня, перші аналізи — тижнем раніше. 9 липня звернулася до лікарні у Літині зі скаргами, що не відчуває дитини, повідомила, що більше доби підтікають води брудного кольору з неприємним запахом. Лікар її обстежив, але серцебиття дитини не почув. Відповідно до «маршруту пацієнта» вагітні з підозрою на антенатальну загибель плода одразу направляються на третинний рівень надання медичної допомоги. Тому пацієнтку терміново госпіталізували у обласний перинатальний центр Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова. Тут жінка народила мертву дитину, але у неї уже почався процес інфікування, тому було призначено антибактеріальну терапію — три антибіотики відразу при надходженні. Кваліфікована бригада реаніматологів, акушерів намагалися стримати стрімкий розвиток інфекціі та підвищену маткову кровотечу. Майже за 8 годин перебування цієї пацієнтки у стаціонарі були вжиті усі можливі заходи, щоб зберегти її життя. Припускаю, що таку катастрофічну ситуацію спричинила інфекція, якою жінка або перехворіла, або була носієм. Достеменніше це стане відомо після результатів патанатомічного дослідження та висновків судмедекспертизи. Але без відповіді так і залишиться питання, чому жінка не могла вчасно звернутися до лікарів, що стримувало її більше доби терпіти підтікання навколоплідних вод та симптоми внутрішньоутробної загибелі плода?

Новини

Підписуйтеся на наш та Телеграм канал, щоб бути в курсі всіх актуальних новин


Загрузка...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Show Buttons
Hide Buttons